Гностицизм та Нью-Ейжд, або минуле стало сьогоденням

Гностицизм – це своєрідне прагнення людини до пізнання чогось містичного, незрозумілого. Часто у науково-популярній і навіть академічній літературі появу цього руху зараховують до раннього середньовічного дуалістичного напрямку, що став своєрідним езотеричним трактуванням ранньої християнської релігії і навіть вступив у полеміку з ранньою апостольською християнською церквою (на той час формально єдиною християнською церквою).

На наш погляд, гностицизм – це не лише філософсько-релігійний напрямок, а цілий ранньосередньовічний рух, що витворив низку містичних культів і навіть релігій. У середньому та пізньому Середньовіччі виникли релігійні рухи, що мали чимало спільного з віровченням гностиків, а деякі дослідники вважають їх неогностиками.

Серед неогностиків можемо виокремити рух богомолів, який був поширений на Балканах та серед південних слов’ян. Є згадки про них на території сучасної України, зокрема у Південній її частині. Богомільство не існувало довго, адже гностики вважали, що потрібно відректися від матеріального світу, не створювати сімей, а це стало рушійним фактором, який призвів до зникнення напряму.

Політика як католицької церкви, так і православної стала ворожою – обидві церкви зачислили богомолів до єретиків. Тому багато хто з них, щоб врятуватися від християнського духовенства та репресій, прийняли іслам і перебралися до Боснії, де зі століттями вимерли. Однак деякі богомільські традиції можна віднайти і сьогодні в балканському народницькому ісламі.

Починаючи з середини ХХ століття світ заполонили нові релігійні течії, що стали уніфікувати у своєму віровченні традиційні релігії і додавали власне бачення культу та Бога. Такі віровчення науковці почали називати релігіями Нової Ери (Нью-Ейдж). Як не дивно, Нью-Ейдж увібрав цілу низку ідей гностицизму. На нашу думку, релігії Нового Ери  на 20-30 відсотків складаються із філософії гностицизму. Зокрема, у віровченні більшості релігій Нової Ери наявні основні положення гностичного руху:

• індивідуалізм у пізнанні та спілкуванні з Богом;
• сакральність знань про Бога;
• уніфікація вчення християнства та східних релігій;
• системність в отриманні містичного досвіду;
• критика та вичерпність християнського віровчення;
• критика традиційних релігій та ієрархій.

Хоча Нью Ейдж має багато спільних рис з гностицизмом, однак існують між ними і відмінності. Зокрема, у космології Всесвіту, чо?му гностицизм приділяє менше уваги. Також велику роль релігії Нью-Ейджу відводять у сучасній науці. Часто деякі релігійні течії цього руху винаходять своєрідні псевдонаукові дисципліни, що не мають нічого спільного з академічною наукою. Хоча такі псевдонауки подобаються пересічним людям. Наприклад, уфологія, яка нібито досліджує прибульців, парапсихологія, телегонія та інші. Таких «наук» дуже багато, і вони досить популярні. Відзначимо, що Нью-Ейдж використовує їх для більшого притоку  вірян.

Варто згадати, що першою, на наш погляд, релігією Нью-Ейджу (Нової Ери ) стала віра Бахаї. Саме послідовники цього релігійного напрямку увібрали у своєму віровченні цілий мікс різних релігій, які у гностичному розумінні є містичного характеру. (Потрібно зазначити, що синкретизм, секуляризм, уніфікація є основою всіх релігій  Нової Ери) Хоча, зрештою, за століття Віра Бахаї сформувалася як цілісна релігія, яка претендує на повноцінне світове віровчення.  До речі,  за твердженнями деяких дослідників, бахаїзм можна називати світовою релігією. Тим паче послідовники Бахаї є практично в кожній країні.

Теософію часто називають філософською школою, хоча, на наш погляд, це ніщо інше, як новітнє релігійне вчення, що виникло в ХІХ столітті та синкретизувало багато східних релігійних вчень із християнством. Так ось, теософія, інші езотеричні течії увібрали не тільки гностичні ідеї, але й переосмислили традиційні вчення і додали свою родзинку до них. Спільною рисою для релігій Нью-Ейджу та гностицизму є культ засновника, або лідера.

Чому гностицизм був полярним у Середньовіччі, і сьогодні популярні релігії Нью Ейджу?

Гностицизм був вченням, що дозволяло людині відійти від традиційності релігії та сповідувати щось містичне та незрозуміле (велика роль приділялася містичному досвіду та осмисленню трансцендентного та його сутності). Те саме з Нью-Ейджем. Людина – це істота, яка часто хоче чогось таємного та незрозумілого. Вона намагається зрозуміти трансцендентне, тому і виникають різноманітні рухи, які дають інструкції для кращого пізнання себе та чогось вищого.

Гностицизм був течією, яка боролася проти традиційності та намагалася через містичний досвід пізнати вищість та трансцендентність. Потрібно зауважити, що гностицизм має більше спільного з Нью-Ейджем, ніж відмінного.

Насправді частково ми можемо вважати, що релігії Нової Ери – це сучасне втілення гностицизму та його тлумачення. Хоча потрібно зазначити, що сьогодні існує повноцінна гностична релігія під назвою Мандеїзм, або релігія Мандеїв, послідовників якої лишилося 70 тисяч людей. Також сучасними гностиками часто називають єзидів. Та якщо ми звернемо увагу на ставлення традиційних релігій до представників Нью-Ейджу, то досить часто воно вороже. Те ж саме було в часи Середньовіччя, коли традиційні релігії намагалися знищити, бо вірили, що це єретичні вчення.

Ігор Дмитрук