Народився 484 року до нашої ери в старовинному місті Галікарнас, який в той час розташовувався на узбережжі Середземного моря Малої Азії. Відомо що саме місто будувалося дорійцями, до того ж на історичній території проживали карійці, які відносились разом з ними до стародавнього грецького племені. Сім’я майбутнього історика була впливовою та забезпеченою, про що свідчить статус його батька Лікса. Для Геродота, участь у суспільно-політичному житті була важливою, переживав за державу, яка потерпала від тиранії.
Юнак входить в партію, яка мала на меті – скинути тирана і правителя Лігдаміда, але задум не вдався, тому був вигнаний. Поселився на острові Самос. На нього чекало чимало подорожей. Геродот зумів побачити Єгипет, Вавилон, Малу Азію, Асирію, Північне Причорномор’я, Гелеспонт, Балканський півострів, Македонію, Пелопонес.
Подорож не пройшла марно, оскільки історик зумів зробити певні нариси для творіння. У сорокалітньому віці поселяється в місті Афіни. Написав потужний за обсягом твір, який назвав «Історія». Спочатку її читав для місцевого прошарку суспільства. Афіни стали центральним культурним центром для її жителів. Тут відбувається спілкування із дуже відомим на той час полководцем та оратором Періклом – засновником афінської демократії. З 444 року до нашої ери – працює над встановленням із руїн зруйнованого міста Сібаріс (на його місці стояла грецька колона Фурії).
Давньогрецька наука поповнилася фундаментальною працею Геродота «Історія». Дана праця є тими нарисами, зробленими самостійно Геродотом. Геродот осуджує перське керівництво зате, що ті порушують встановлений світовий порядок. Адже за його словами перси повинні проживати в Азії, тоді ж як греки – в Європі. Під час іонійського повстання 500 року до нашої ери, Стародавню Грецію було поставлено у справжню кровопролитну війну. Геродот називає її проявом гордині та крайньою неоглядністю.
Усі дев’ять частин твору Геродота носять імена муз – богинь-покровительок. Геродотівська «Історія» — це важлива віха у розвитку світової історіографії. Чим власне був обумовлений успіх Геродота? Не тільки одними його творами, де зібрано багато фактів щодо народів та подій часу. У нього був настільки великий мистецький хист оповідача, історику вдалося зробити з «Історії» епос. Таке читання не тільки захоплювало сучасників, а й дало можливість замислитись над іншими речами в період Нового Часу. Матеріальні історичні факти , описані в книзі Геродота як не дивно були доведені внаслідок археологічних досліджень.
Про особисте життя філософа, історика Геродота нам мало відомо, про його дружину, дітей. Натомість відомим є він як зацікавлена та комунікативна людина, якій вдавалося знаходити спільну мову з іншими людьми, був настійливим у пошуку достовірних фактів історії. У 425 році до нашої ери великий давньогрецький історик Геродот пішов з життя. Про місце і час його поховання ми не знаємо.
Історичні філософські праці Геродота стали поштовхом для подальшого розвитку історії Європи.
Пегас
