Історія філософії

Герман Коген: життя, філософія та внесок у неокантіанство та єврейську філософію

Герман Коген (4 липня 1842, Косвіг, Ангальт — 4 квітня 1918, Берлін) — один із найвизначніших філософів кінця XIX — початку XX століть, засновник Марбурзької школи неокантіанства. Його філософська система, яка акцентувала увагу на чистій думці, етиці та естетиці, стала важливим етапом у розвитку сучасної філософії.

Герман Коген: життя, філософія та внесок у неокантіанство та єврейську філософію

Герман Коген народився в єврейській родині в містечку Косвіг. Його батько був кантором, що вплинуло на раннє зацікавлення Когена релігією та філософією. Навчаючись спочатку в Єврейській теологічній семінарії в Бреслау, а потім у Берлінському університеті, Коген отримав ґрунтовну освіту в галузі теології, філософії та гуманітарних наук. У 1865 році він захистив докторську дисертацію в університеті Галле, що стало початком його академічної кар’єри.

У 1873 році Коген отримав посаду приват-доцента в Марбурзькому університеті, де швидко здобув визнання завдяки своїм інноваційним ідеям. Уже через три роки він став професором, а згодом — одним із лідерів Марбурзької школи неокантіанства. Ця школа, заснована на ідеях Іммануїла Канта, акцентувала увагу на «чистій думці» та етиці, відкидаючи традиційну метафізику.

Перехід до єврейської філософії

Після виходу на пенсію з Марбурзького університету у 1912 році Коген переїхав до Берліну, де присвятив себе вивченню єврейської філософії. Він викладав у Інституті науки про юдаїку, де його погляди зазнали значної трансформації. Коген почав розглядати Бога як джерело реальності, а не лише як абстрактну ідею. Ця зміна знайшла відображення у його останній великій праці  «Релігія розуму: з джерел юдаїзму», де він досліджував взаємозв’язок між релігією та розумом.

Основні філософські ідеї

  1. Чиста думка: Коген вважав, що філософія повинна базуватися на чистій думці, яка не залежить від емпіричного досвіду. Він розробив концепцію «логіки чистого пізнання», яка стала основою його філософської системи.
  2. Етика чистої волі: У своїй етиці Коген підкреслював важливість моральної автономії та розуму. Він вважав, що етичні принципи повинні бути універсальними та раціональними.
  3. Естетика чистого почуття: Коген також досліджував роль естетики у людському досвіді, вважаючи, що мистецтво та краса є важливими аспектами розумового пізнання.
  4. Релігія розуму: У пізній період своєї творчості Коген звернувся до релігійної філософії, досліджуючи зв’язок між юдаїзмом та розумом. Він вважав, що релігія може бути раціональною та відповідати принципам філософії.

Герман Коген залишився в історії як один із найвпливовіших філософів свого часу. Його ідеї вплинули на розвиток неокантіанства, єврейської філософії та сучасної етики. Хоча деякі аспекти його філософії викликали дискусії, його внесок у розуміння розуму, моралі та релігії залишається актуальним і сьогодні.

Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія філософії