Народившись у сім’ї лютеранського пастора, Ніцше з ранніх років зазнав впливу релігійного середовища. Після смерті батька у 1849 році він виховувався в оточенні жінок: матері, сестри, бабусі та тіток. У 1850 році родина переїхала до Наумбурга, де Ніцше отримав початкову освіту в приватній школі Domgymnasium. У 1858 році він вступив до Шульпфорти, престижної протестантської школи-інтернату, де здобув ґрунтовну класичну освіту.
Після закінчення школи Ніцше вступив до Боннського університету, де вивчав теологію та класичну філологію. Однак конфлікти між професорами та незадоволеність академічним середовищем призвели до того, що він перевівся до Лейпцизького університету. Там він познайомився з філософією Артура Шопенгауера, яка стала однією з ключових основ його власного мислення.
Базельські роки та філософський розвиток
У 1869 році, за рекомендацією свого вчителя Фрідріха Річля, Ніцше отримав посаду професора класичної філології в Базельському університеті. Цей період став важливим етапом у його житті: він познайомився з композитором Ріхардом Вагнером, чиї ідеї спочатку надихали Ніцше, але згодом стали об’єктом його критики. У 1872 році Ніцше опублікував свою першу значну працю — «Народження трагедії з духу музики», в якій він розглянув грецьку трагедію через призму аполлонівського та діонісійського начал.
Філософські ідеї та критика культури
Ніцше відомий своїми радикальними ідеями, спрямованими на переосмислення традиційних цінностей. У своїх працях він критикував християнство, мораль та раціоналізм, проголошуючи ідею «смерті Бога» як символ занепаду традиційних цінностей у сучасному світі. Він запропонував концепцію «волі до влади», яка стала центральною в його філософії, підкреслюючи важливість індивідуалізму та творчого самовираження.
Ідеї Ніцше мали величезний вплив на розвиток філософії, психології, літератури та мистецтва. Його критичний підхід до моралі та релігії надихнув таких мислителів, як Зигмунд Фрейд, Мартін Гайдеггер та Мішель Фуко. Незважаючи на те, що його ідеї іноді використовувалися в політичних цілях, сам Ніцше завжди засуджував націоналізм, антисемітизм та будь-які форми тиранії.
У 1879 році через погіршення здоров’я Ніцше залишив викладацьку діяльність і присвятив себе написанню філософських праць. Останні роки життя Ніцше провів у психічній агонії, померши у 1900 році у Веймарі.
Іван Гудзенко
