Академічне релігієзнавство саме по собі відрізняється від богословського тим, що має свій погляд на релігію як феномен. Воно виходить з того, що потрібно дивитись на неї не з суб`активного боку, а об`’єктивного. Тобто тільки відкидаючи усі фактори, які якимсь чином можуть впливати на думку дослідника, можна зрозуміти яким чином з`явилась та чи інша релігійна сфера та яким чином вони функціонує.
Філософія релігії має своє напрямки. Ними виступають метафізика (вивчається основа релігії, її природа), праксеологія (вивчаються релігійні цінності) та епістемологія (вивчається пізнання через Бога, за допомогою Бога) релігії. Тобто філософія релігії, як і її напрямки розглядає екзистенціональну сторону релігії та виникнення суб`єктивних проявів, що пов`язані з цим (яким чином людина може вірити в надприроднє, чому вона починає вірити, які відношення має людство і Бог, яким чином можуть взаємодіяти вічність, у якій живе Бог та час, яким обмежені люди, що являє собою така категорія, як «ніщо» та «абсолют» и т. д.).
Крім того, важливою є проблема пізнання та взаємодії з Божеством у цьому плані. Людина, яка вірить у надприроднє, зазвичай, за словами послідовників філософії релігії, дивиться на світ беручи до увагу свою віру. Тобто, правильно чи ні якась людина себе веде – це вирішує Бог. Сама ж людина повинна притримуватись догматів віри та змінювати їм. Якщо віруючий має основне вчення, наприклад, як у християнстві (десять заповідей Божих), то він живе та розуміє світ, згідно з цим.
Не менш важливим є аспект самого пізнання Бога, яке у кожній релігії досягається своїми методами та є проблематичним для вивчення, адже має емоційний характер. Основними питаннями філософія релігії є функціонування феномену «релігії», відношення «людина – Бог» або «людина – надприроднє», те, як віруючи бачать світ, яке мають відношення та вплив на нього.
Основними ж представниками даного розділу релігієзнавства є Б. Спіноза та Г. В. Ф. Гегель, які доклали масу зусиль заради вивчення даного питання, а також розробили методи та способи вивчення релігії зі сторони філософії.
Іван Гудзенко
