У будь-якому випадку, безумовно, буде корисним ознайомитися не тільки з правилами раціонального харчування на основі принципів вегетаріанства, але й перейнятися духом такого способу життя. А вегетаріанство, це, безумовно, особливий спосіб життя. Звичайно, в його основі лежить не просто раціон харчування, в якому в більшій чи меншій мірі виключені продукти тваринного походження. Це ціла система поглядів. Існує своя філософія вегетаріанства.
Однак зовсім необов’язково заглиблюватися у вивчення мотивацій, що спонукають людей зайнятися вегетаріанством, щоб зрозуміти користь даної системи харчування, так само, як і її недоліки. Якщо полемізувати з приводу вегетаріанство, то можна сміливо стверджувати, що всі ми, без винятку, є «пожирачами трупів».
В результаті кругообігу речовин в природі ми все споживаємо їжу, яка складається з тих же атомів, з яких складалися свого часу тіла людей, тварин і рослин.
Це, як приклад того, що будь-яке питання можна довести до абсурду.
Тому вегетаріанство можна розглядати, як наступний етап у розвитку цивілізації, коли можна їсти тільки ті живі організми, які не можуть активно пересуватися і проявляти свої почуття і яких людина не може великою мірою ототожнити з собою. У цьому сенсі суть вегетаріанства полягає у відмові від їжі, яка в свідомості людини (якщо він сильно замислюється про це) зв’язується зі смертю (вбивством) інших живих істот. Але тут знову можна повернутися до вище наведеного судження про те, що рослини також є живими істотами. І ті ж вегетаріанці насолоджуються запахом «крові» свіжоскошеної трави і це не заважає їм радіти життю. Одним словом, ми знову можемо домовитися до абсурду.
Тому набагато чесніше виглядають ті вегетаріанці, які прикриваються якимись гуманістичними мотивами, а говорять про те, що виключили м’ясо та іншу тваринну їжу зі свого раціону з метою поліпшення свого харчування, загального оздоровлення свого способу життя. Це і зрозуміло і інших не принижує, і таке рішення гідно поваги, а не насмішок.
Іван Гудзенко
