Історія релігійРелігія

Філософія прагматизму

Прагматизм — це філософська школа, що домінувала в Сполучених Штатах у першій чверті 20-го століття. Вона базується на принципі, що корисність, працездатність і практичність ідей, політики та пропозицій є основними критеріями їхньої гідності. Прагматизм наголошує на пріоритеті дії над доктриною, досвіду над усталеними принципами, і стверджує, що ідеї запозичують своє значення від своїх наслідків, а свою істину — від їх перевірки. Таким чином, ідеї, по суті, є інструментами та планами дій.

Філософія прагматизму

Етимологія та історія

Слово прагматизм походить від грецького слова «pragma», що означає «дія» або «справа». Грецький історик Полібій (помер у 118 р. до н. е.) назвав свої твори «прагматичними», маючи на увазі, що вони мали бути повчальними та корисними для читачів. У своєму вступі до «Філософії історії» Гегель також прокоментував цей «прагматичний» підхід.

Американський психолог і провідний прагматик Вільям Джеймс зазначав, що термін походить від того самого грецького слова, від якого походять слова «практика» і «практичний». Американський логік Чарльз С. Пірс, ще один піонер прагматизму, першим використав це слово для позначення конкретної філософської доктрини. Пірс мав на увазі німецький термін Іммануїла Канта, який позначав експериментальне, емпіричне та цілеспрямоване мислення, що «ґрунтується на досвіді та застосовує його».

Основні тези прагматизму

Протягом першої чверті 20-го століття прагматизм був найвпливовішою філософією в Сполучених Штатах, впливаючи на вивчення права, освіти, політичної та соціальної теорії, мистецтва та релігії. Нижче наведено шість фундаментальних тез цієї філософії:

  1. Пластичність реальності: Прагматики підкреслюють «пластичну» природу реальності та практичну функцію знання як інструменту адаптації до реальності та контролю над нею. Вони вважають, що існування фундаментально стосується дії. Оскільки зміни є неминучою умовою життя, прагматики звертають увагу на шляхи, якими зміни можуть бути спрямовані на індивідуальну та суспільну користь.
  2. Критичний емпіризм: Прагматизм продовжує традицію критичного емпіризму, наголошуючи на пріоритеті фактичного досвіду над фіксованими принципами та апріорним міркуванням у критичному дослідженні. Для Вільяма Джеймса це означало, що прагматик повинен звертатися до реального досвіду та експериментів, а не до теоретичних концепцій.
  3. Інструментальна істина: Прагматики стверджують, що ідеї та теорії є інструментами для дії та повинні оцінюватися за їхньою здатністю вирішувати проблеми та досягати результатів. Ідеї повинні бути корисними, працездатними та практичними, а їх істина визначається їх перевіркою у практиці.
  4. Пріоритет дії над доктриною: Прагматизм наголошує на важливості дії, а не теоретичних доктрин. Прагматики вважають, що дія є ключовою для розуміння та зміни реальності, і що теоретичні принципи мають значення лише тоді, коли вони можуть бути застосовані на практиці.
  5. Еволюційний підхід: Прагматики підтримують еволюційний підхід до філософії, визнаючи, що знання та розуміння постійно змінюються і розвиваються. Вони вважають, що філософія повинна бути гнучкою та адаптивною, щоб враховувати нові факти та обставини.
  6. Соціальна функція філософії: Прагматики вважають, що філософія повинна мати соціальну функцію і сприяти поліпшенню життя людей. Вони наголошують на важливості колективного досвіду та співпраці для досягнення спільних цілей.

Прагматизм у різних сферах

Прагматизм мав значний вплив на різні сфери життя, включаючи право, освіту, політичну та соціальну теорію, мистецтво та релігію.

Право: У правовій сфері прагматичні підходи використовуються для зважування наслідків судових рішень та їхнього впливу на загальний добробут, а не для простого виведення з прецедентів.

Освіта: У філософії освіти прагматизм виражається в уявленні про те, що діти вчаться на практиці. Критичні стандарти процедури та розуміння виникають із застосування концепцій до предметів, які безпосередньо вивчаються.

Політика та соціальна теорія: У політиці прагматизм наголошує на важливості досягнення практичних результатів і вирішення конкретних проблем, відкидаючи ідеї, які не мають реального застосування.

Мистецтво: У мистецтві прагматизм вплинув на розвиток нових форм та експериментальних підходів, підкреслюючи важливість практичного впливу мистецтва на суспільство.

Релігія: У релігії прагматики наголошують на важливості релігійного досвіду та його впливу на життя людей, відкидаючи догматичні підходи.

Висновок

Прагматизм є впливовою філософською школою, яка наголошує на пріоритеті дії, досвіду та практичності. Вона підкреслює важливість реального досвіду та інструментального підходу до знання та істини. Прагматизм має значний вплив на різні сфери життя, включаючи право, освіту, політику, мистецтво та релігію, сприяючи розвитку більш гнучких і адаптивних підходів до вирішення реальних проблем.

Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій