Вважає, що люди не мають цілковитого усвідомлення того, що означає жити. Повсякденність турбот та людських проблем заглушують людей, які почали забувати факт існування, у визначені життєві моменти акцент зміщений на дивовижних явищах навколишнього світу. Це дає змогу замислитися над сутністю речей та старатися зрозуміти світ, яким він є насправді.
Життя людей проводиться так, щоб уникнути «ніщо», завантажуючись працею, сприйняття ними інших таких як вони та навколишнього світу обмежене і зведене до того, що люди та світ всього лиш є засобами для досягнення мети. Забувається людьми і те, що вони та світ, який їх оточує об’єднаний та існує разом просто зараз. Гайдеггер назвав це «всезагальним буттям».
При усвідомленні цього всього, егоїзм та відчуження відійдуть зі світу, тоді буде можливе прожиття невеликого терміну, відведеного для них самих. Переконаність Гайдеггера була в тому, що людьми забувається основне – життя для самого себе. Спостерігається також залежність людей від чужої думки, що не дає можливості для розкриття їх як вільних.
Важко зрозуміти до того ж спасіння іншими від «ніщо». Не важливими є думки інших про нас, не потрібне витрачання часу та енергії для того, щоб здивувати. Чи можна назвати дане трактування екзистенціалістом Гайдеггером вірним, адже людиною віднаходяться такі смисли, які по суті їм близькі. Проте з впевненням можна говорити про не втрачання праць філософа та їхню актуальність у суспільстві сьогодні. Адже ними нагадуються цінності нашого існування.
У філософії Гайдеггера порушене питання щодо необхідності пізнання основи цього світу, тобто самого буття, мого по собі буття. Філософ стверджує, що метафізикою репрезентується суще у своєму бутті і мислиться буття самого сущого , не помічається відмінність. З точки зору Гайдеггера людиною мислиться метафізичне . Своєю філософією мислитель намагається наблизити до буття, а також того, що речі існують самі по собі. Тому потрібне відмислення всього того, що говорила нам попередня філософія, тобто метафізика.
Існування людини, з філософських поглядів — вбудовується у світ, а той являє себе безпосередньо через людину. Екзистенційне буття людини – принципово часовий феномен, де часові характеристики набули структурне різноманіття, визначальну роль набуває часовість.
Усе це передається через філософське напрацювання, що увійшло в екзистенцій систему Гайдегера і отримало назву, пов’язану з проблемою буттєвості та часовості. Таким чином у світ вийшла унікальна праця екзистенціаліста, що отримала назву «Буття і час». Крім цієї існують й інші філософські праці, присвячені екзистенційним проблемам.
Адже екзистенційна проблема стала важливішою в історії світової філософії постмодерністського періоду ХХ століття. І в цьому неабияку роль відіграли Гайдеггер і наступні після нього мислителі.
Пегас
