Народився восени 1857 року в швейцарському місті Женева. Його батьки були французькими емігрантами. Вісімнадцятирічний Фердинан вступає на навчання до Лейпцизького університету. У 1880 році успішно захистив докторську дисертацію. З 1881 по 1891 роки займається викладанням санскриту в Паризькій школі вищих досліджень. Увійшов в членство Паризького лінгвістичного товариства, призначений його секретарем, здійснив сильний вплив на подальшу еволюцію такої науки як лінгвістика.
З 1096 по 1911 роки – читає курси лекцій порівняльної граматики та зального мовознавства при Женевському університеті. Ще за свого життя ним був опублікований Мемуар про першопочаткову систему голосних в індоєвропейських мовах, датований 1878 роком. Цей же самий мемуар зробив його провідним авторитетом лінгвістики. Заслуга Сосюра в тому, що він, в дослідженні індоєвропейської прамови помітив зникнення фонем, які раніше існували в санскриті, давньогрецькій та латинській.
Дану гіпотезу стали називати не інакше як «ларингальною теорією» (ларингали – втрачені фонеми у мовах), завдяки ній пояснили багато проблем у вивченні розвитку фонологічної системи індоєвропейської мови. Вказана теорія ларингальної фонеми не піддається жодному сумніву. Підтверджувальним фактом може слугувати розшифрування хетської мови, але це все відбувалося вже після смерті лінгвіста.
Фердинан де Сосюр прожив всього п’ятдесят шість років. Помер зимою 1913 року у швейцарському кантоні Вюфлан.
Пегас