Історія релігій

Феноменологія релігії

Феноменологією релігії можна назвати одним із основних напрямків релігієзнавства, що в найзагальнішому вигляді може показувати особливе прагнення до дослідження та аналізування релігії, як окремого феномену.

Феноменологія релігії

Особливість його полягає в тому, що дослідження проводиться але без врахування будь-яких упереджень (наприклад, ідеологічних або ж політичних, світоглядних, моральних і т.д.). Бо ж ті упередження можуть завадити людині раціонально та об`єктивно оцінювати саму релігію у її сутнісних ознаках.

Основними представниками цього напрямку є Шантепі де ля Соссе, Р. Отто, М. Шелер та ін., які в свій час зробили великий внесок в вивчення релігіозного феномену. Ці люди довгі роки займались вивченням особливості релігії, але, на відміну від інших напрямків, свою увагу вони акцентували саме на рисах, атрибутах, правилах, догматах та ознаках, які має кожна окрема релігія, не дивлячись на те, яким чином би до християнства, наприклад, віднісся б буддист або ж мусульманин. В кожного своя окрема віра та свій Бог.

Культури, що формувались століттями, змогли віднайти для себе ті релігії, які більше підходять під їх менталітет. Наприклад, східна культури легко б сприйняла таку релігію як конфуціанство та даосизм, але прийняти російське або германське язичництво їм було б важко.

Представники феноменології релігії намагались дійти до її суті, відкинувши все «зайве». Їх цікавило, що саме визначає її, є її основою та чому взагалі вони виникає, як функціонує. У цьому їм допомагали особливі методико-теоретичні засоби, які вони ж створили.

При такому вивченні релігіозного феномену, він не буде відокремлюватись, наприклад, від історії людства або є того, як до нього відносяться віруючи. Завдання представників даного напрямку релігієзнавства полягає у дослідження релігії, так сказати, з «нейтральної сторони». Для них створення релігії, як такої є ніщо інше як плід розумової діяльності людини, втілення її фантазії та думок, які були викликані особливостями та умовами проживання, розвитку суспільства.

Релігії, в тому числі і світові, з`являлись зазвичай на історичних «перетинах», коли відбувалась революція. Вони відповідають своєму часу. Наприклад, коли людини потрібне будо пояснення природних стихій, вони уявляла собі, що на небі є боги, які розпоряджаються погодою та усім життям на Землі. Дослідники феноменології релігії сприймають її лише як те, що колись з`явилось в підсвідомості людини.

Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій