Евріпід народився восени 480 року до нашої ери – в день перемоги грецького війська над персами у морській битві при Саламіні. За іншими писемними свідченнями, Клейто народила його в час вторгнення царя Ксеркса в Європу ще до битви в Саламіні.
Два джерела показують різну інформацію щодо визначення точної дати народження поета. Так наприклад на Пароському мармурі збережений напис, який відносить народження поета до 486 року, тоді ж як інші свідчення сучасників зупинені на 481 році до нашої ери.
У дитячі роки проводив спортивне життя, великих успіхів добився в гімнастиці, приймав участь у змаганнях, випереджуючи своїх ровесників. Найбільша мрія хлопця – потрапити на Олімпійські ігри не здійснилася через зовсім юний вік. Полюбляв малювати. Мав інтерес до читання книг, які потім колекціонував,
У 455 році до нашої ери написав п’єсу «Пеліад», за яку отримав винагороду. Крім того Евріпідом укладено чимало трагедій (з дев’яносто до нашу часу дійшли лише сімнадцять). Неушкодженою лишилася драма «Циклоп».
На жаль, філософської системи йому не вдалося вибудувати, хоча світогляд мислителя складався з різних концепцій, насамперед софізму. До богів підходив з іронією, використовуючи міфи та вірування як своєрідне тло. Трагедія «Іон» зображує богів безжалісними творіннями і такими, що жадають помсти. Ще одна праця «Іполіт» викликала суспільне збурення, невдоволення, була оголошена такою що немає моралі. Можливо, постановка цьоготвору торкалася особистого життя поета.
Товрчу діяльність Евріпіда слід поділити на такі дві категорії:
- трагедії
- соціально-побутові драми
Твір «Іполіт» варто віднести до соціально-побутових драм.
Роботи Евріпіда навіть мають політичний відтінок, оскільки пов’язаний з історичними подіями (образ миролюбного міста Афіни протиставляє олігархічній Спарті). Його знають як першого грецького поета який займався створенням жіночих образів в літературі, що виглядали більш правдоподібними, це такі як Медея, Іфегенія, Електра, Андромеда та багато інших. Йому імпонували цікаві теми, які розкривали суть жіночої любові та відданості, жорстокості та підступності. Ним згадувалися раби, але не для виведення якимись бездушними статистами, а зображував як повноцінних персонажівз непростими характерами.
До того власноруч писав музику для трагедій. На одному із старих папірусів дослідниками було помічено твір «Орест» зі збереженими нотними знаками.
З 408 р до н.е. – переїздить з Фін до Македонії. Особисте життя поета не складалося. Перша дружина Хлоїріна при народженні трьох дітей зраджувала Евріпіду, Мелітта на яку він покладав сподівання зробила аналогічний вчинок. Це перетворило поета у ненависника дружин. Пізніше у своїх комедіях над цим буде сміятись Арістофан. Так, усамітнений в гроті, будучи позбавлений усіляких надій, цілими днями Евріпід перебував у Салміні, захоплюючись дивовижною красою моря, роздумуючи над новими творами.
Про його смерть складалися різні легенди. Версія перша: Евріпід загинув в результаті змови соратників 406 року до нашої ери, нібито Арідій та Кратей здійснили підкуп придворного Лісімаха, а той у свою чергу випустив царських гончих собак. Інша версія смерті: був вбитий жінками під час осоосбистого конфлікту. Історики стверджують, що Евріпід не зміг витримати сувору македонську зиму і помер від хвороби. За наказом царя Архелая тіло поета поховали в Пеллі – столиці Македонії.
Ще один представник театральної постановки Софокл , дізнавшись про швидку смерть Евріпіда звелів акторам грати п’єсу на сцені перед публікою з непокритими головами – в знак вшанування грецького поета, драматурга. Легенда свідчить, що після його поховання, в могилу влучила блискавка, що стало знаком вибраності поета богами.
Пегас
