Кассірер здобув освіту в провідних німецьких університетах, де його світогляд сформувався під впливом ідей Германа Когена, засновника марбурзької школи неокантіанства. Після завершення навчання він викладав у Берліні, а під час Першої світової війни працював на державній службі. У 1919 році Кассірер став професором філософії в Гамбурзькому університеті, а з 1930 року обіймав посаду ректора цього навчального закладу. Політичні події в Німеччині, зокрема прихід до влади Адольфа Гітлера, змусили Кассірера залишити країну. Він продовжив свою наукову діяльність у Великобританії, Швеції та США, викладаючи в Оксфордському університеті (1933–1935), Гетеборзькому університеті (1935–1941), Єльському університеті (1941–1944) та Колумбійському університеті (1944–1945).
Філософія Ернста Кассірера базується на ідеях Іммануїла Канта, які він розвивав та адаптував до сучасних йому наукових та культурних реалій. Кассірер вважав, що кантіанські принципи потребують переосмислення у світлі нових досягнень науки та змін у культурному ландшафті.
У своїй головній праці «Філософія символічних форм» Кассірер досліджував ментальні процеси, які лежать в основі культурного вираження. Він виділив три основні форми символічного вираження: міф, мову та науку. Кожна з цих форм, на думку філософа, відіграє ключову роль у структуруванні людського досвіду та розумінні світу. У праці «Субстанція і функція» Кассірер критикував традиційний підхід до формування понять, згідно з яким поняття виводяться шляхом абстрагування від конкретних прикладів. Натомість він запропонував інноваційну теорію, згідно з якою поняття є інструментами організації знань, які існують до будь-якого досвіду класифікації.
Одним із ключових досягнень Кассірера стало введення поняття «символічних форм». Він доводив, що саме через символи — міф, мову, мистецтво, релігію та науку — людина структурує свій досвід і набуває здатності розуміти себе та навколишній світ. Ця концепція стала основою для розвитку філософії культури та вплинула на подальші дослідження в галузі антропології, лінгвістики та соціальних наук.
Ернст Кассірер залишив значний слід у історії філософії, розширивши межі кантіанської традиції та запропонувавши новий підхід до аналізу культури. Його праці продовжують викликати інтерес у науковому середовищі, а ідеї про символічні форми залишаються актуальними для сучасних досліджень.
Кассірер не лише розвивав теоретичну філософію, але й активно займався популяризацією наукових знань, що робить його однією з ключових фігур у європейській інтелектуальній традиції ХХ століття.
Іван Гудзенко
