Збереглося дуже мало його робіт. Швидше за все, це через його тлумачення про Господа. У роботах Євтихій розглядає Ісуса Христа тільки як Божество, людського в ньому нічого не було. Євтихій був архімандритом, засновником єресі євтихіанства. Євтихій очолював монастир в Константинополі, який був одним із значущих в місті. Під його керівництвом було близько 330 братів. Євтихій був прийнятий туди в дитячому віці і дав слово постійно перебувати в його стінах.
Сам Євтихій не отримав нормальної, правильної освіти і не є богословом. Навчався Він на писаннях святих Афанасія і Кирила. Письмо говорило про Христа, як про Бога. І це одностороннє вчення засвоїв Євтихій.
В роботах писав про об’єднання природ — це його головна формула, думка про те, що «подвійної єдиносутності» не буває. Це спричинило за собою нерозуміння його вчення. В результаті навіть ті, хто називався монофізитами, не визнали Євтихія, хоча вони теж вивчали, що Христос є божество, яке не має ні тіла, ні душі. У церкві ім’я Євтихія було згадано в 431 році. Після 440 року він був дуже впливовою особою в чернечих колах Константинополя, навіть мав вплив на імператора Феодосія ІІ-го.
Осудив Евтихія в єресі Євсевій в константинопольському помісному соборі. На раді єпископи закликали Євтихія за цю єресь, але він не розумів, що від нього вимагається і стояв на своєму. За єретичність Євтихія відлучили від церкви, і священицький сан з нього було знято. Євтихій боровся за своє вчення, але сили були нерівні. Він не зміг відстояти свою точку зору і навіть в даний час він вважається в давньосхідних християнських церквах єретиком, який навчав ченців єретичного пізнання.
Іван Гудзенко
