Дитинство Джозефа Сміта III припало на один із найтрагічніших періодів в історії раннього мормонського руху. У 1844 році, коли йому було лише одинадцять років, його батько загинув від рук розлюченого натовпу. Після цієї події серед послідовників Джозефа Сміта-старшого виникла гостра криза лідерства. Значна частина мормонів на чолі з Бригамом Янгом вирушила на захід, до Юти. Водночас інша група залишилася в Наву, штат Іллінойс, разом із вдовою засновника руху та її дітьми.
Ці послідовники відкинули претензії Бригама Янга на духовну владу і наполягали на тому, що законним наступником має стати син засновника — Джозеф Сміт III. У 1852 році ця фракція офіційно організувала Реорганізовану Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Хоча з часом вона нараховувала близько 250 тисяч членів, за масштабами вона залишалася значно меншою, ніж основна мормонська церква в Юті.
У 1860 році Джозеф Сміт III прийняв покликання президента Реорганізованої церкви. За фахом фермер і редактор, він поєднував адміністративну діяльність із публіцистичною та організаційною роботою. З 1881 року він мешкав у Ламоні, штат Айова, де став одним із засновників коледжу Грейсленд, що згодом перетворився на важливий освітній центр церкви. У 1906 році Сміт переїхав до Індепенденса, штат Міссурі, де розмістилася штаб-квартира церковної організації.
Однією з центральних тем його життя була боротьба з полігамією. Джозеф Сміт III послідовно стверджував, що його батько ніколи не практикував і не схвалював багатоженство. Він активно протистояв поширенню цієї доктрини в середовищі мормонів Юти, намагаючись дистанціювати Реорганізовану церкву від практик, які викликали гостру суспільну критику. Завдяки цій позиції його церква сформувала власну ідентичність, відмінну від домінантної мормонської традиції.
Іван Гудзенко
