Богословську діяльність розпочинає після переговорів з папським нунцієм, який прямо підпорядковувався папі Григорію ХІ. Влітку 1374 р. у м. Брюге Уікліф починає протестувати проти зловживань Римської курії в Англії. Він відстоює антиклерикальну позицію англійського керівництва. Королівська влада на той час залежала від папства, знаходячись у досить проблематичній ворожій політиці папства, яке розташовувалося у м. Авіньйоні і підтримувало Францію у так званій «Столітній війні» (1337—1453).
З 1376 по 1377 рр. Уікліф читає курс лекцій, на яких засуджує ненаситність духовенства, посилаючись на Христа та святих апостолів, які не мали ні матеріальної власності, ні світської влади. У 1377 р. — Уікліфа притягують до відповідальності: за наказом єпископа лондонського він постав перед судом прелатів за ті слова, які сказав в сторону пап. У 1378 р. папа видає буллу, в якій засуджує погляди Уікліфа як єретичні. Але залучившись підтримкою королівського двору та Оксфордського університету Джону все ж таки вдається зберегти свободу.
Після смерті папи Григорія ХІ розпочинається розкол серед папства, який дає змогу уникнути переслідувань зі сторони Риму. В 1381 р. відбулося християнське повстання, яке потім було придушене і в результаті якого і придворні, і дворянство покидають Уікліфа. На оксфордських богословів починається натиск зі сторони архієпископа Кентерберійського, тези Уікліфа було визнано єретичними. Джона Уікліфа та його послідовників було вигнано з Оксфордского університету, а потім їх усіх було відлучено від церкви.
Такого повороту долі ніхто не сподівався, навіть сам реформатор Уікліф. Уікліфу довелося переховуватися у Латерворті, де він розпочав перекладати Біблію на англійську мову. Написав одну із головних своїх праць під назвою «Тріалог», у якій послідовно виклав свої реформаторські думки, погляди та ідеї. 31 грудня 1384 року Джон Уікліф помирає від інсульту. Реформаторські погляди Вікліфа були засуджені у 1412 р. у Римському соборі та у 1415 р. – у Констанцькому соборі. Рештки Уікліфа були вийняті з могили та спалені.
Стрикалюк Богдан
