Освіту здобув у середній берлінгтонській школі, успішно закінчив Вермонтський університет. Практично два роки займався викладацькою діяльністю в Пенсильванії, а потім зайняв посаду вчителя у школі Берлінгтона. З 1882 року навчається в Балтиморському університеті Хопкінса. На нього сильно вплинув професор – представник філософського напряму неогегельянства Мічиганського університету Джордж Моріс. У 1884 році вдало захищає дисертацію, присвячену аспектам психологічної теорії Імануїла Канта, здобувши науковий ступінь – доктор філософії.
Викладає в Мічиганському університеті, Мінесотському, в період з 1888 по 1894 рік. Саме тоді йому була запропонована посада професора , декана при Чиказькому університеті на факультеті філософії, психології та педагогіки. Чикаго стало полем дослідницької діяльності науковця Дьюї. Тут переключається з традиційної метафізики та епістемології на більш важливі філософські, психологічні, педагогічні проблеми.
З 1903 року почався період розквіту в Чиказькій інструменталістській школі. У 1904 році його приймає Колумбійський університет міста Нью-Йорка, в якому веде викладання, включно до 1930 року. Ним було написано чимало праць, які стосувалися наукової площини досліджень. Філософ, педагог був запрошений до Китаю, Японії, Туреччини, Мексики, навіть колишнього СРСР. Його чітка і активна позиція схвалювалася на комітетах і в рухах ліберальних колах.
Дьюї помер на початку літа 1952 року в місті Нью-Йорк. Науковий інтерес до праць вченого незмінний. Джон Дьюї зробив вагомий внесок у розвиток сучасної науки і в цьому найбільша заслуга філософа.
Богдан Пегас
