І тільки потім правитель Паньген міг вибрати зручне місце в провінції Хенянь, щоб зуміти побудувати місто Шан, управління якого тривало понад триста років. Після себе ця династія зуміла залишити цінні історичні документи, культурні пам’ятки, що дало змогу дослідження для сучасних істориків. Справа у тому, що усі записи стародавні писарі здійснювали на костях та панцирах. Жителі Шану займалися виготовленням виробів із бронзи.
Також було поширене вірування в духів гір, вітрів, хмар, блискавок, небесних тіл, духів землі, котрі приносять врожай, зберігалася віра в життя після смерті. Щоб вдовольнити духів здійснювали людські жертвоприношення. В одному із поховань віднайшли триста кісток. А це означало одне – ніякого відношення духів до моралі, відсутність гріха. Дана концепція зберігалася в наступні періоди. Серед божества виділяли верховного Шанді. Вважалося, що саме він завдяки жіночому духу дав життя усьому живому.
У Шані ще за тисячу років до греків вже було винайдено календар. Календар містив дванадцять місяців, двадцяти дев’яти – тридцяти днів. Династія Шан нараховувала чотири ранги імператорської знаті:
- Хоу
- Бо
- Цзи
- Нань
Кожна із знаті ставала відповідником європейській. Хоу відповідали маркізам, бо-графам, цзи – баронам, нань – лицарям. Управління державою в частковій мірі залежало саме від цих васалів. Передача імператорського трону здійснювалася від брата до брата, а в разі не залишення братів – сина. До останнього із правителів династії Шан відносився Чжоу Сінь, відомий своєю тиранією, розпустою.
Про цього правителя існує чимало історій, які підкреслюють його жорстокий характер. Наприклад, коли одним із старших родичів щось заперечувалося перед Чжоу, той вдався до жорстокого покарання – вбити людину і принести її серце для дійсного переконання, чи в мудреців існує сім отворів. А для улюбленої наложниці Данцзі імператор наказав, щоби наповнили став вином, порозвішувати на деревах шматки м’яса.
Правління імператора Чжоу та й зрештою міста Шан закінчилося плачевно. На династію здійснювався напад племені Чжоу, яких досить сильно розлютила поведінка правителя і ті страшні речі, що він коїв з людьми. Так на заміну однієї династії прийшла нова. Імператор Чжоу Шан не догадувався, що на нього чекає справедливий народний суд. Він не вів ніяких підготувань, до того часу як Ву Чжоу з армією не дістався до столиці Шан.
Між Чжоу та армією Ву зав’язався бій. Багато солдатів полягло на полю бою. В кінці цієї вирішальної битви перемогу здобув Ву Чжоу. Військо Чжоу було розгромлено, а сам імператор почав тікати від переслідувача, заховавшись в палаці. При наближенні Ву з солдатами, останній зумів уникнути покарання, заподіявши власну смерть. Жорстокий імператор заслуговував на справедливе покарання. Він довів себе до божевілля, вчинив самогубство у своєму власному палаці.
Імператор Чжоу вчинив акт самоспалення. З правлінням династії Шан було покінчено назавжди.
Пегас
