Пропонуємо вашій увазі проповідь Слова Божого на день усікновення чесної глави останнього пророка Божого Івана Христителя.Текстом до проповіді послужить нам Слово Боже записане у євангелії від св. Матвія, розділ чотирнадцятий, вірші з шостого по дванадцятий:
«А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила. Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона. А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!… І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати. І послав стяти Івана в в’язниці. І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері… А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса» Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу!
Кров мучеників за віру в Спаса завжди є рясним плодом для церкви Божої! Ні ісламізм, ні нацизм, ні комунізм не здолали і не здолають Живу, Соборну та Непомильну Церкву, Невісту Господа нашого Ісуса Христа! Жодні течії світські та релігійні не замінили Церкви Божої як стовп та утвердження істини. Кров мучеників – чи святих пророків чи апостолів, сподвижників чи Саванароли чи Гуса, завжди, як про це нам нагадує вчитель Церкви Тертуліан, завжди залишається плідним її насінням, яке зрощує в жорстоких серцях живу віру в Ісуса Христа, і робить їх справжніми Божими дітьми!
Сьогоднішній наш євангельський текст нагадує нам про подію, котра розповідає нам про смерть через усікновення глави останнього пророка Старого Заповіту, якого Господь називає «найбільшим пророком народженим від жінки» — Івана Христителя. Чудесним було його народження, коли по обітниці Божій, його мати Єлизавета завагітніла ним, і дитя, — майбутній народжений пророк сповнений був Святого Духа ще в утробі. Господь визначив св. Івана Предтечею Господа нашого і Спаса Ісуса Христа, що Стався за нас з вами Жертвою викупною та спасенною. Іван Христитель, котрий проповідував на йорданських околицях був «голосом волаючого в пустелі», який проголошував людям наближення Божого Царства та прихід Ісуса – Месії. Чимало проповідників та поводирів багатьох християнських громад підкреслюють часто свою винятковість, або констатують факт про свою богообранність, наче сам Господь завжди перебуває з ними так особливо, що це дає підставу для того, що назвати себе «пророком», «цілителем», «глашатаєм Божим». В образі св.. Івана Предтечі не було того, що за земними мірками підкреслювало б певну привабливість, красу або харизматичність. Як правило, тип харизматичної людини, завжди яскраво виражений та популярний образ.Такий образ досить часто не виходить з друку глянцевих видань. І дійсно – справджується Боже Слово, яке було проголошене в період початку правління Ізраїльського царя Давида: «людина дивиться на обличчя, а Бог дивиться на серце». Власне, людина не може знати стану серця іншої людини, однак, дуже часто судить про це. Властивість більше судити про зовнішнє досить давня звичка, про яку часто нагадував наш Спаситель Ісус Христос книжникам та фарисеям, старійшинам навчаючи їх правди про лицемірство. Багато людей і сьогодні є лицемірами, чи не так? Власне не про осуд іде мова і не про перехід на конкретні прізвища та імена йде посилання. Нехай сила Божого Слова буде здатною просвітити своїм світлом усяку людину, щоб зрозуміти її саму та її становище.
Однак, факт залишається фактом – людина дивиться на обличчя і визначає не лише про те, якого походження ця людина, лише за зовні ми ознаками досить часто судить про її освітній рівень, моральні характеристики. Уявіть: на автобусній зупинці підходить чоловік одягнений в смокінг, в руках у нього шкіряний дипломат, присутня випрасувана біла сорочка, краватка або щось подібне. І поруч стоятиме людина одягнена в стилі панка, в задертому джинсовому одязі, з навушниками у вухах. І при тому велика ймовірність, що скажуть про те, що той, хто одягнений у смокінг – людина великих моральних норм та звичок, вищої освіти, можливо, навіть з науковим ступенем. А отой молодий хлопчина – низької моральної поведінки, низького освітнього рівня. Але…достатньо просто відкрити рот і змусити язик говорити, то одразу бачиш справжню картину без підробок та фальшування.
Людська інтерпретація такої дійсності залишиться недосконалою, напівправдивою та оманливою. Це відбувається через один фактор в житті людини, і його ж назва – гріх. Гріх здатний осуджувати ближнього, завдавати деструктивну шкоду самому собі, і що найприкріше – розділяти нас від Бога. Можна сьогодні почути про те, що Бог є досить далеко від нас на кшталт: «Як би був Бог, в мене не було б головної болі в даний момент». Або й таке інколи чуєш: «Бог настільки далеко від мене, що як би Він був поруч, то мав би я кращу роботу, нормальну дружину, покірних дітей. А так… Бог дуже далеко». Це неправда! Бог ні з ким з людей не грає у піжмурки, не ховається і за Своєю природою не є таким, що невірний Сам Собі і втікає від людини. Ситуація полягає в іншому – від Бога кожними своїми помислами, буденною суєтою, власними гріхами, ми, недосконалі через власні гріхи люди, втікаємо від Бога! Бог же – лишається поруч. Це лише мій і ваш гріх віддаляє нас від Творця. Гріх – не тільки порушення Божественного Закону, але й дистанція між людиною та Богом. Такий вибір зробили перші люди в Едемському саду, і, на привеликий жаль, обирають люди і сьогодні! В результаті чого можна спостерігати велику деструкцію і в суспільстві і в церкві, велику кількість обездолених, змучених людей від власних гріхів. Пройдіть інколи вулицями містами: чому багато молодих хлопців і дівчат, дорослих і людей похилого віку часто виглядають як «на одне обличчя». Часто лице похилене, кам’яне, штучне, життєствердності немає головним чином від одного – той чи інший гріх томить людину і не дає їй спокою. Когось гріх неправди та обману; когось гріх блуду та перелюбу; когось осуду та наклепництва. А декого – і усі гріхи разом взяті. Звідси – духовна криза в суспільстві, криза в родині, відсутність життєвості та відсутність справжньої, Божої любови в житті! Чому ж так складно піти до церкви і послухати Слово Боже, замість того, щоб хоча б один раз пропустити концерт поп – музики? Чому багатьох до барів, нічних клубів та до притонів не треба водити? А як до церкви – заведи мене, бо я сам не піду!
Улюблені в Господі Спасі нашім Ісусі! Духовна хвороба потребує зцілення Словом Божим! Коли у Римського сотника захворів слуга, то він сказав Ісусу, нашому Господу такі слова: «Промов лише слово, і видужає раб мій!». Господь Ісус був вірним Своєму слову! І навіть якщо ми – ні, то Він завжди так! І тому Господь у Слові, у церкві своїй пропонує нам Свої словесні Ліки, які здатні до лікування, виправленні та розкаяння! З Десяти Заповідей ми дізнаємось, що ми – грішні, і що ми продані гріху від свого народження. «В гріху породила мене мати моя», каже псалмовспівець Давид у 22 псалмі. Покаяння і жаль у власних гріхах потрібне було не лише людям, які з людського погляду є великими грішниками, але й навіть ті, хто були Божими посланцями. Чому? Праця Святого Духа вказувала і на їх недоліки перед Творцем, і вони також жалкували про свої гріхи. Ізраїльський пророк Ісая, якого вживав Господь для проповіді про Божу істину, про милосердя та про суд одного разу змушений був зізнатись: «Тоді я сказав: Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!» (Ісаї 6:5).
Без Ісуса Христа нашого Господа та Спаса до Якого і закликав Предтеча Іван Христитель, не можливо очиститись від гріхів. Інакше, без Спаса нашого Ісуса, наша святість буде пофарбованою гробницею – красивою ззовні, а смердючою з- середини; лукавою та лицемірною, і як заплямованою одежею. Чому? Тому що в такому випадку, ми не святі у Христі, а лише актори. Лише Кров Ісуса Христа та Його свята присутність зробить нас справжніми, нелицемірними людьми. Без цього жоден святий та сподвижник не мав би прощення їх гріхів, а їх святість була б не кращою будь яких справ грішника. Св. Августин, який написав свою «Сповідь» починав усе з розкаяння гріхів. Його життя з початку було далеким від Спаса Ісуса Христа. Однак, хто б міг подумати лишень, що такий чоловік не лише християнином, але й блаженним, і що його праці та проповіді стануть основою західного богослів’я? Усі заслуги – тільки Христу Ісусу, Який робить переміни у людському серці! Адже це для нас та заради нас!
Прийшов Іван Христитель, в якому не було нічого красивого зовнішньо. Його одяг був з верблюжої шкіри, а їжа, — сарана та польовий мед – не виявились вишуканими, які куштували б царі та вельможі. Його образ не підходив до типажу вишуканого та привабливого. Улюблені в Христі, але давайте подумаймо – і солдати, і прості люди, і бідні та багаті, бігли та запитували: «Що ж нам робити?» Пророк Божий дав чітку та лаконічну відповідь, яка полягала у покаянні та жалю у власних гріхах, до яких ліпиться власне серце! Він не побоявся докорити навіть Ірода та Іродіаду, які жили в блуді, оскільки Ірод взяв собі жінку свого брата і чинив гріховне перед Божим Обличчям. А що б сьогодні Іван Христитель сказав сучасним блудникам та перелюбникам, які не лише зраджують одне одному, але й перебувають в незафіксованому ніде, у вільних відносинах «псевдо шлюбі» мотивуючи: «А ми й так одне одного любимо, нам нічого не треба»? Що сьогодні нам каже Бог? Блудники та перелюбники, усі неправдомовці – вчиніть гідний плід розкаяння! Якщо зараз ви не бачите негативних наслідків ваших гріхів, то з часом, якщо ви не розкаєтесь, ці наслідки проявляться якщо не тут, то у вічності. Якщо ви вільні і робите те, що забажаєте, то ви все одно раби – диявола. Можливо, тяжко ці слова чути і читати! Але це слова не мої, а Божі записані на сторінках Святого Письма дані Господом через Своїх пророків, які звіщали про правду. І. напри великий жаль, які поплатились власним життям. Іван за такі слова втратив голову і життя заради Спаса.
Ірод стяв голову Івану Христителя, бо ж Іродіада не могла собі нічого іншого уявити для себе. Бо ж так ніхто не докоряв про гріх, як Іван Христитель, Предтеча Нашого Спаса та Господа Ісуса Христа! Інших пророків каменували, багато пророків, як св. Ілля мучився від рук Ахава та дружини Єзавелі, котрі відволікли весь Ізраїль від поклоніння правдивому Богу. Натомість привели їх до культу розпусти та сексуальності, культу ваалового, перед яким двісті неправдивих пророків танцювали, різали собі руки і так нічого не могли вдіяти, щоб пішов очікуваний дощ. Ілля за Словом Божим «закрутив кран», і зробивши усе по волі Божій – відкрутив його!
Слово Іванове на Йордані було Божим Словом, і було воно живим та діяльним! У гріхах навіть солдати та багачі каялись і в результаті нікого не ображали і отримали від Бога сил жити справжнім вільним від гріха життям! Щоб виконати правду Божу навіть Сам Ісус – Месія, Божий Син христився від пророка Івана! Коли Ісус проповідував вже про Царство Боже, то ув’язненому Іванові передали, що Царство Боже поширюється: сліпі бачать, глухі починають чути, мертві воскрешають. Противники ж Івана, який звіщав правду Божу ніколи не бажають чути та розкаюватись у власних гріхах. Мотивуючи і зловживаючи любов’ю Божою вони вперто стверджують, що Бог і такими їх любить, тому каятись і нема чому. Вони ігноруватимуть Слово Боже, хоча так лицемірно та з фальшивою побожністю стоятимуть у вівтаря і стверджувати, що вони по-справжньому віруючі. Уся хата може бути з цілими іконостасами і іншими атрибутами, але ж серце – далеке від Бога! Ісус говорив до євреїв, які ставали надгробки пророкам. Але чи ж не побили б вони їх знову, як би ті воскресли з мертвих? Більше того – чи ж не діємо ми також подібним чином?
Улюблені брати та сестри в Христі! В українському народі, та й не лише в ньому, шанується церковна подія усікновення чесної глави пророка Івана Христителя. Однак замість того, щоб прислухатись до проповіді чоловіка Божого про Царство Боже, про розкаяння в гріхах та проступках, люди вдаються до речей, які пов’язанні більше з народовіруваннями, ніж з Христом. Замість того, щоб усім серцем шукати Христа та любові до ближнього, люди вперто своїм життям та практикою показуватимуть, що найголовніше –не їсти в такий день борщ, бо все кругле, так як буханець хліба. І цим будуть задоволені разом з усіма нерозкаяними вчинками.
Якщо вас мучать гріхи та недоліки, пригадайте проповідь Івана Христителя, який проповідував правду Божу. Пригадайте собі Того, Хто має силу та владу прощати та відпускати гріхи, оскільки Ісус вчора, сьогодні і навіки Той самий. Якщо ви бачите, що у вас, подібно як колись у пророка Ісаї, є нечисті уста, блудливі очі, думки від яких ви лише мучитесь, — думки про Христа Ісуса, будуть для Вас справжнім порятунком та прощенням ваших гріхів! Якщо ви згрішили серйозним гріхом, і бачите, що навколо себе жодного доброго плоду, окрім розчарування, розлучення, алкоголізму і подібного, то Бог дає Вам свої ліки та благодать у Слові та Таїнствах! Поспішайте до нелицемірної сповіді та Причастя! Сотворіть достойний плід каяття! Саме до цього закликав Іван Христитель. Ісус Христос готовий дати вам сили для праведного та доброго життя в Божій повноті та в Божій любові до нашого Спаса Ісуса Христа та ближнього нашого. Йому ж нехай буде слава навіки віків! Амінь.
Євген Распопов
Яка твоя реакція?
