Коли навчання в Афінах було закінчено, Діодор прибув в Антіохію. Тут він пройшов обряд хрещення і прийняв постриг. Спочатку він був в громаді Сини Завіту, де показав себе зразковим ченцем. Ця громада належала до християнської віри, в яку входили аскети-місіонери. Їх життя було строгим в побуті, високо цінувалася безшлюбність. Вони могли проповідувати і залучати до своєї громади нових членів і робити обряд хрещення над ними. Після проведеного обряду стежили за життям новонавернених, щоб вони дотримувалися безгрішного життя.
Діодор часто збирав населення, виводив їх на простір за межі міста і проводив масові навчання. Діодор Тарсійський мав сан настоятеля монастирів в Антіохії. У його житті були добровільні аскетичні подвиги. Жив він всюди, тому що не мав свого особистого житла. Харчувався, чим Бог пошле і тим, чим з ним поділяться його соратники. Поведінка і віра Діодора вабили до нього людей, які згодом ставали його учнями. З їх приходом було поповнення монастирів братами, що призводило до нових закладок і відкриттів цих закладів.
Діодор з середини 340 року мав знайомство з Флавіаном, який був в рядах нікейської віри. Він зумів залучити до неї і Діодора. Після прийняття цієї віри він почав проповідувати і захищати Нікейське формулювання в святому писанні. «Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу».
Діодор був піонером в християнському віровченні, в тому, що Ісус Христос був з плоті і крові і при повному розумі. Тільки такий вид повинен був мати викупитель.
Ніхто не знає, ніким не відзначена дата смерті Діодора. За життя він був включений в твір «Про знаменитих чоловіків», і його ім’я перестали згадувати з 302 року.
Іван Гудзенко
