Історія релігій, Історія філософії        04 Липня 2017        148         Прокоментуй!

Антіохійська богословська школа

Антіохійська богословська школа була заснована на початку IV століття і отримала свою назву від міста, де була створена. Вона займає почесне місце серед найвідоміших осередків християнського віровчення доби еллінізму.

Значний вплив на розвиток в Антіохії нової теологічної школи  мало вчення Орігена – відомого представника Александрійської богословської школи. Однак згодом представники новоствореного центру відмовились від його постулатів і кардинально змінили напрямок свого вчення. Основоположниками школи були відомі церковні діячі Дорофей і Лукіан, які присвятили вивченню Святого Письма майже все своє життя.

Антіохійська богословська школа

Вчення антіохійців значною мірою відрізняється від своїх попередників. На відміну від александрійців, вони відкидали філософське тлумачення Біблії та роль містицизму в світобудові. Головні постулати Александрійської богословської школи зосереджувались на ідеї буквального трактування Святого Письма. Мислителі наслідували Арістотеля та ґрунтувались на його філософських категоріях та раціоналістичних твердженнях. Вони аналізували Біблію за допомогою цілого комплексу методів, залучаючи знання із історії, лінгвістики, етимологічних, дидактичних елементів.

Представники Антіохійської богословської школи різко критикували трактування Святого Письма за допомогою алегорій, що було притаманно александрійцям. У своїх вченнях вони на перше місце ставили силу розуму, а не містичні уявлення.

За допомогою логічних міркувань богослови  намагались пояснити зв’язок божественного з людським. Антіохійці вважали, що розум людини – найвища сила, яку ніщо не може пізнати. При цьому вони не відкидали значення не тільки душі, але і тіла, стверджуючи, що їхнє єднання створює велич людини.

Вихідці школи відрізнялись своїми ораторськими здібностями та любов’ю до дискусій. Значну роль вони приділяли втіленню вирішенню моральних питань, оскільки це є важливим кроком на шляху до праведного життя. Антіохійці також проповідували аскетизм та відречення від благ життя.

Серед найвідоміших представників – Діодор Тарський,  Іоан Златоуст та Теодорит Кирський. В своїх працях вони наголошували на людській природі Христа, називаючи його боголюдиною. Антіохійці стверджували, що Ісус своєю смертю спокутував гріхи кожного. Для свого ж порятунку людина має неухильно слідувати християнським цінностям та принципам.

Іван Гудзенко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Рубрики
Ми у Facebook