Походження Девкаліона
Девкаліон — син Прометея, титана, який створив людство з глини і навчив його виживати. Прометей також був відомий своєю жертовністю, оскільки вкрав вогонь у богів і передав його людям, за що Зевс жорстоко покарав титана. Син Прометея, Девкаліон успадкував мудрість і кмітливість свого батька. Його дружиною була Пірра, дочка Пандори та Епіметея, що робило її першою жінкою в грецькій міфології. Разом вони стали символами нового життя після потопу і прабатьками всіх еллінів.
Гнів Зевса та потоп
Грецька легенда розповідає, що Зевс, верховний бог, розгнівався на людство за його зіпсованість і злочини. Він вирішив покарати людей, затопивши землю, щоб знищити грішників і почати нову еру. Проте Девкаліон і Пірра, завдяки своєму благочестю та чесності, заслужили милість богів і стали винятками.
Порятунок на ковчезі
Коли почався потоп, Девкаліон і Пірра вирушили на своєму ковчезі, переносячи в ньому лише найнеобхідніше для виживання. За різними версіями міфу, потоп тривав дев’ять днів і ночей, поки ковчег не причалив до вершини гори Парнас, що вважалася священною. Вода поволі відступала, і пара змогла ступити на землю. Міф зображує їхні випробування, але також підкреслює їхню віру та мужність у непростий час.
Божественне пророцтво
Опинившись на суші, Девкаліон і Пірра усвідомили, що стали єдиними людьми на землі, і їм випало завдання відродити людський рід. У пошуках відповіді вони звернулися до богині Феміди, яка дала їм загадкову пораду: кинути «кістки своєї матері» за спину. Спочатку це пророцтво здавалося дивним, але подружжя згодом зрозуміло, що йдеться про камені, які є «кістками» Матері-Землі. Девкаліон і Пірра почали кидати камені позаду себе, і диво сталося: ті, що кинув Девкаліон, перетворювалися на чоловіків, а камені, кинуті Піррою, — на жінок.
Іван Гудзенко
