Одним з найбільш розвинених і багатих світоглядів стародавнього світу вважається саме давньогрецька філософія. Греки зайняли, переосмислили і відтворили поняття своїх сусідів: єгиптян, фінікійців, персів, слов’ян. Особливу увагу варто звернути на історичні чинники зародження цієї філософії: робочий середній клас торгової промисловості бореться з несправедливим ставленням до себе аристократії. А також,  паралельно собі знаходить місце ритуал пошуку сенсу буття на Землі, як влаштований світ і місце людини в ньому. Таким чином, космоцентризм став одним з головних принципів давньогрецької філософії.

Однією зі шкіл, розвиваючою космоцентричні  погляди стала «Мілетська школа». Представники і учні школи знаходили первісне начало світу в його стихіях і природних проявах. На думку Фалеса, вода була першоджерелом життя, вона могла і зароджувати, і руйнувати. Анаксимандр йому суперечив, стверджуючи, що матеріальний початок – основа всього. Учні Анаксимандра розходилися з ним в думках і вважали, що тільки повітря здатне  зароджувати життя. Але, незважаючи на всі суперечності представників цієї школи, вони всі дотримувалися однієї діалектики: застосовуючи метод пізнання, людина повинна бачити світ з усіма його протистояннями і різними стихіями в єдиному зв’язку. Мілетці стверджували, що нічого не може виникнути просто так, з порожнього місця. Вони бачили нескінченне джерело життя на планеті і таку ж безмежність в космосі. Все різноманіття життя людини має один спільний початок, але втілюється в різних формах.

Демокріт ж вважав, що порожнеча і атом – початок всього на планеті і в космосі. Вічні по-своєму існуванню атоми мають різну форму, порядок, величину, напрям рух. Стикаючись один з одним, вони утворюють щось нове. А ось розпад призводить до загибелі. Відповідно, так і відбувається нескінченний вир життя, який створює не Бог. Існування з’являється природним шляхом через необхідність. За Демокрітом, пізнання світу шляхом сприйняття емоцій і почуттів дає лише темне визначення про що-небудь. А ось пропускаючи знання через розум, людина отримує більш глибоке пізнання світу. Але варто зазначити, що філософ робив свої висновки виключно теоретично. Практикою його знання з цього приводу не були закріплені. Тому геніальні ідеї були переплетені з дурними уявленнями про незвідане.

Вагому роль у формуванні давньогрецької філософії зіграла «Школа софістів». Софісти вважали, що кожен окремий предмет варто характеризувати і оцінювати з усіх боків. Тільки людина є мірою для всього неживого на планеті. Учні часто піддавалися критиці через  відносне поняття вищих моральних категорій добра, чесності, справедливості. Також вони перші, хто почав платно навчати поняттям філософії, риториці і вмінню відстоювати свою точку зору шляхом незаперечних доводів. Для школи було характерно використовувати порівняння і накладання принципів однієї дії або історичної події з іншими. В цілому, софістика пропагувала суб’єктивну самовпевненість особистості без всякого змісту об’єктивних уявлень про будь-які речі.

Зовсім інші уявлення були у «Школи стоїцизму». Пізнавати філософію для стоїків було справою всього життя, набуттям життєвої мудрості таким шляхом. Їх погляди сконцентровані на знаннях, на підтвердження теорії практикою. Мудрець міг похвалитися своєю необтяженістю  від зовнішніх справ, свободою від усіляких пристрастей. Саме в цьому полягає щасливе життя. Апатія – це ідеал для стоїка. Вони намагаються звільнитися від внутрішніх і зовнішніх (фізичних) задоволень заради отримання спокою. Щоб досягти цього спокою, необхідно відмовитися від усіх пристрастей, навчитися володіти собою і своїми вчинками і, в підсумку, змиритися з долею. Іншого шляху не існує. Песимістичний настрій супроводжує мудреця протягом його життєвого шляху.

За ідеологією Аристотеля, є щось первісне, від якого зароджується все інше. Спочатку з’являється матеріальне, тобто, сам предмет, в потім – його визначення, характеристика, розуміння його призначення. Дуалізм був властивий для його навчань: матерія не може існувати без форми. При чому, матерія – пасивна, а форма – активний початок. Він перший, хто звернув на існування дуалізму в людині: соціальне і біологічне. Його відмінність від тварини в можливості виражати емоції. Щодо політичних поглядів, то монархія і аристократія – кращі форми правління в країні.

Своєрідно, що давньогрецька філософія мала різні погляди і вчення своєї філософії. Завдяки представникам цієї епохи, майбутній світ отримав цінну базу для вивчення земної природи, космосу і людини.

Ольга Степаненко