На підставі досліджень було зроблено висновок не лише про існування такого міста, як Троя, а й про дійсну наявність руйнувань, що збігаються за тимчасовим відрізком з подіями «Іліади».
Агамемнон — мікенський цар, який зумів об’єднати більшу частину території Греції, який, у рядках Гомера, був ватажком греків. Він був не лише одним з головних персонажів поеми, а й реально існуючою людиною, яка згадувалась у хетських хроніках під ім’ям Акагамунас.
Місцем поховання мікенського царя зацікавився німецький археолог Генріх Шліман поставив собі за мету знайти місце поховання Агамемнона. 1876 року, коли Шліманом проводилися розкопки в мікенському акрополі, вченим було виявлено кілька цікавих речей. Це було кілька поховань людей вищого суспільства, що можна було сказати дорогими прикрасами, що лежали поряд з ними, а також на чоловічих скелетах були знайдені золоті маски — атрибути поховання.
Найбільш інтригуючим був той факт, що одна з масок датувалась періодом часу, що відповідав періоду правління Агамемнона. Шліман небезпідставно вважав її маскою легендарного правителя. Посмертні маски повторювали риси обличчя померлого, і, якщо знайдена археологом маска насправді належить Агамемнону, то, у разі, ми маємо, навіть дуже віддалене, уявлення про зовнішності мікенського царя.
Однак із твердженнями Генріха Шлімана погодилися далеко не всі вчені-археологи. З появою сучасних удосконалених технологій, дослідження маски також проводилося. Воно показало, що Шліман міг припуститися помилки в розрахунках, і маска могла з’явитися на кілька століть раніше, ніж припустив Генріх Шліман.
Нехай питання про приналежність маски Агамемнону не закрито й донині, похоронний атрибут вже тісто зв’язалося з ім’ям героя «Іліади«.
Іван Гудзенко
