Чому не варто замовчувати свій біль у розмові з близькими людьми?

Люди — це соціальні істоти, тому їм потрібно ділитися один з одним тим, що відбувається в їхньому житті, щоб відчути себе краще. Навіть інтроверти іноді повинні відкриватися своїм близьким друзям, ні в якому разі не можна придушувати негативні емоції.

Так, можливо, хтось не хоче завантажувати своїх співрозмовників власними проблемами, адже людина знає, що навряд чи захоче хтось вислухати. Важливо також відзначити, що ділитися чимось із співрозмовниками потрібно з певною метою.

Наприклад, якщо людина хоче отримати підтримку і справді вийти зі складної ситуації, це добре. Однак, нічого хорошого немає в ситуації, коли індивід просто хоче поскаржитися комусь на своє життя, але при цьому він не готовий робити якихось кроків для того, щоб вийти з хибного кола негараздів.

Отже, чому потрібно частіше ділитися тим, що є на душі в людини, з співрозмовниками?

1. Інші люди допомагають людині зцілитися. Яким би самотнім не був індивід, він повинен розуміти, що оточуючі завжди простягнуть йому руку допомоги.
2. Коли людина розуміє, що не тільки в її житті є проблеми, їй стає краще.
3. Коли людина вголос аналізує власні перешкоди, вона легше знаходить вихід із скрутної ситуації.
4. Людина вчиться приймати себе такою, якою вона є, навіть якщо іноді вона встає не з тієї ноги.
5. Іноді людина може знайти підтримку у людей, про яких вона ніколи і не думала, що вони опиняться на її боці. Людина навіть не підозрює, що поруч із нею є набагато більше особистостей, які готові її вислухати та дати пораду.
6. Людина не тільки може комусь поскаржитися на своє життя, а й поділитися досвідом, який допоможе не лише їй, а й іншим людям вистояти у складній ситуації.
7. Людина не закривається в собі, і тому вона не занурюється в негативні емоції, вона звільняється від них.
8. Кожна людина хоче бути зрозумілою і, завдяки тому, що вона ділиться з оточуючими людьми речами, які з нею відбуваються, вона може реалізувати цю потребу.
9. Людина вчиться спілкуватися не лише з оточуючими людьми, а й зі своїм внутрішнім «Я», що важливо.

Іван Гудзенко