Сілезька кампанія
Російсько-австрійське командування зробило ставку на концентрацію сил у Сілезії, прагнучи завдати вирішального удару по військах Фрідріха II Великого. Успіхи австрійського генерала Ернст Гідеон фон Лаудона, який розгромив прусські сили під Ландешутом і захопив Глац, створили сприятливі умови для наступу. Водночас російські війська під командуванням Захара Чернишова рухалися на з’єднання з австрійцями. План передбачав оточення та знищення прусської армії. Проте маневреність Фрідріха та його здатність швидко змінювати напрямки наступу зруйнували цей задум.
Кульмінацією цих подій стала битва поблизу Лігніца (15 серпня 1760 року), де прусські війська змогли відбити атаку і уникнути стратегічного оточення. Це стало серйозним ударом по планах союзників, які втратили шанс на швидке завершення кампанії.
Загроза Берліну та криза оборони
Поки основні сили Пруссії були зайняті в Сілезії, центральні території держави залишилися майже беззахисними. Російський корпус під командуванням Готліба Тотлебена здійснив стрімкий рейд і в ніч з 8 на 9 жовтня зайняв Берлін. Хоча окупація була короткочасною, вона мала значний психологічний ефект і продемонструвала вразливість прусської держави.
Цей епізод оголив стратегічну проблему: Пруссія більше не могла ефективно захищати всі свої території одночасно. Війна на виснаження поступово підривала її ресурси.
Битва при Торгау
Кульмінацією кампанії стала Битва при Торгау — одна з найкривавіших битв війни. Австрійська армія під командуванням Леопольда Йозефа фон Дауна зайняла вигідні оборонні позиції біля Торгау, зосередивши близько 64 тисяч військових.
Фрідріх, маючи приблизно 45 тисяч солдатів, обрав ризиковану тактику фронтальних атак. Австрійська артилерія завдавала значних втрат, але прусський король наполегливо кидав у бій нові сили. Перелом настав лише під кінець дня, коли корпус Ганса Йоахіма фон Цітен аздійснив вирішальний удар, змусивши австрійців відступити.
Втрати обох сторін були колосальними: Пруссія втратила близько 13 тисяч осіб, Австрія — понад 11 тисяч, ще близько 7 тисяч потрапили в полон. Попри перемогу, це була пірова звитяга, що не принесла стратегічного перелому.
Західний фронт і зміна політичного контексту
На заході ситуація залишалася нестабільною. Французькі війська здобули перемогу під Корбахом, але невдовзі зазнали поразки від армії Фердинанд Брауншвейзький під Варбургом. Спроба французів відновити наступ завершилася невдачею під Клостеркампом.
Важливим політичним фактором стала смерть Георг II 25 жовтня 1760 року. Його наступник, Георг III, змінив пріоритети британської політики, приділяючи більше уваги національним інтересам, ніж підтримці Пруссії. Це поставило під сумнів подальше фінансування війни та ослабило англо-прусський союз.
Іван Гудзенко
