Даний документ містив базисні положення вчення, викладеного Церквою щодо питань державно-церковних відносин та низки суспільних значущих проблем. У документі йшлося про два розділи. Перший розділ стосувався власне індивідуального та народного здоров’я, тоді ж як другий – проблем біоетики. І тут ми бачимо досить чітку позицію церкви, обґрунтовану Священним Писанням, живим досвідом Церкви – вселенськими отцями і вчителями, християнським віровченням.
Позиція полягала у збереженні людського життя як безцінного дару Божого. Церква зайняла категоричну позицію щодо абортів, використання контрацепції, таких питань як штучне оплодотворення клітини, євгеніка, методи пренатальної діагностики, клонування людини, трансплантологія, фетальна терапія, смерть мозку, евтаназія, суїцид, тощо. Тому така позиція є однозначною і не змінною зі сторони духовної інституції.
Оскільки аборти є прямим порушенням шостої заповіді Божої «Не вбий!» Навіть хірург повинен пам’ятати, що в його руки довірене не просто біологічна, а фізична і духовна особистість, творіння Боже. На думку церкви, лікарі справді несуть усю моральну і духовну відповідальність перед Богом, розуміючи одну важливу річ: життя як безцінний дар Творця.
Пегас
