Біоетика в Ісламі

Як і всі інші релігії, Іслам займає не менш важливу позицію в питанні біоетики. Маємо небагато наукових джерел російськомовного варіанту, котрі пов’язані з цією проблематикою. Так завдяки підтримці Ради Європи 1992 року у світ вийшла книга «Медицина та моральність людини», в якій авторитетами різних релігійних конфесій розтлумачувалися та робилися оцінки різним біоетичним проблемам, а спеціалістами міжнародного права та медичної етики схвалені  документи всесвітньої медичної асоціації.

В ісламі сконцентровані погляди на етичних аспектах, зокрема аутопсії (паталогоанатомічному розтині), аборті, статусі розвитку ембріона, сурогатному материнстві, смерті мозку, трансплантації, пренатальній діагностиці. Ще в 1981 році в місті Кувейт був прийнятий «Ісламський кодекс медичної етики» з усіма відповідними положеннями. В одному із таких положень стверджувалося, що вивчення анатомії студентом –медиком не є образою перед Всевишнім, в залежності від того чи це тіло мертве або ж живе.

Лікарю забороняється з почуття співстраждання позбавляти життя. Навіть людині заборонено віднімати у себе цей дар Творця, при перенесені страждань. Заборонено переривати вагітність, життя не зародженого життя має бути врятовано, крім тих випадків медичної необхідності, які Закон ісламу визнає. Випадком медичної необхідності може слугувати переривання вагітності як загрози життю матері і дитини. Ісламом не визнані сучасні тенденції дозволу на аборт.

Як в ісламі так і християнстві, аборт – найважчий вчинок, який йде всупереч моральній етичній поведінці і релігійній усвідомленості наслідків. А тому це найважчий смертельний гріх матері перед обличчям Творця світу. Це може бути викликано різноманітними психологічними травмами, які найчастіше трапляються у жінок, що зважуються на цей усвідомлений фатальний крок.

Пегас