Етична система буддизму хоч і регулює поведінку у цьому світі, але в кінцевому результаті немає самостійного значення, бо підпорядкована ідеалу нірвани, який і визначає зміст етики, у іншому випадку – заперечує її. Крім того, буддизм не робить сильного акценту на сімейних цінностях,у них повністю відсутній ритуал шлюбу, а участь у ньому самих монахів є мінімальною. Добрі справи створюють лише позитивну карму і зводяться до виконання п’яти правил, перш за все до вияву тих якостей, які відповідають ідеалу звільнення: щедрої відмови від надмірностей (при цьому багатство не осуджується), подолання егоїзму (себелюбства, гордині), спів страждання: ці якості проектуються на ідеал праведного правителя та справедливої влади.
Співстраждання (каруна) постає в буддизмі Махаяни головним етичним ідеалом. Уособленням цього ідеалу є бодхісатви – досконалі істоти, які відклали перехід в нірвану із співчуття до інших істот. Бодхісатви втілюють шість особливих досконалостей: щедрість, моральність, терпіння, зусилля, сконцентрованість, мудрість. Хоч етика бодхісатви напряму пов’язана з ідеалом звільнення, але часто трапляється так, що вона виходить за рамки звичайної мирської та монашої етики. Наприклад , ті ж самі бодхісатви можуть піти на порушення базових монарших заборон: статевих відносин, вбивства, але тільки у тому випадку, якщо ці дії допомагають іншим живим істотам визволитися від страждань, пристрастей та незнання .
У Ваджраяні, особливо у школах тибетського буддизму ця ідея зведена в принцип релігійної практики, де подвижник виходить за рамки конвенційної моралі для досягнення вищого містичного стану. Він як би володіє енергіями гріховної пристрасті, щоб направити їх на досягнення спадаючої безпристрасності. Тільки тих, що є вже посвячені заради вищої мети дозволяється допускати гріх, але основна маса монахів та мирян йдуть за загально прийнятим кодексом дисципліни моралі .
В силу порівняльної не розробленої мирської етики, буддизм у цілому відрізняється терпимістю, хоча допускає широкий діапазон дозволеної поведінки. Позиції буддизму в площині біоетики дещо ліберальні. Наприклад, відношення буддизму до аборту є заперечливим, оскільки поява нової особистості (переродження) відбувається у момент зачаття, тим не менше в силу загальної установки на ілюзорність «я» (особистості) та заперечення унікального значення індивідуального життя, етична проблематика аборту втрачає свій драматизм, який є присутнім в інших релігіях.
Подібне пом’якшення або ж релятивація відбувається і у відношенні інших етичних проблем, що пов’язані перш за все з індивідуальним вибором (самогубство, евтаназія). Для буддизму є чужою жорстока, абсолютистська етика, її неможна назвати і чисто утилітарною. У її основі лежить праведний зразок того, хто йде Шляхом. Дух буддійської відчуженості надає буддійській ідеальній поведінці свого образу стиль умиротворення та взаємної м’якості у відносинах між людьми .
На сьогодні більш актуальнішим постає питання біоетики у буддизмі. Так як біоетика є важливим питанням для сучасного секуляризованого світу, в тому числі і самої людини. Тому що вона пов’язана як із біологічним існуванням людини, і дає можливість вказати їй як потрібно відноситись до своїх цінностей, і як виховуватись у них. Буддизм стверджує, що життя – це є дар для людини, і вона повинна використовувати його так як належить, бережливо до нього відноситись та ніколи ним не нехтувати .
Буддизм навіть заперечує активну евтанзію, штучне продовження життя, коли без медичної апаратури та інтенсивної терапії змогла б настати смерть. Але лікар повинен прикласти всі зусилля для того, щоб врятувати людське життя. Штучне переривання вагітності у буддизмі заборонено у всіх випадках. Пересадка органів та переливання крові можливе при наявності живого донора, і при умові, що це був його дар пацієнту (тобто, донор не отримує за це грошей). Послідовники буддизму також не визнають штучного запліднення. Тому що аборт, штучне запліднення, евтаназія, клонування, зміна статі, розглядається з точки зору буддизму як порушення карми. Бо закон карми має на увазі причину та наслідок .
Так як ці дії вважаються чорними, гріховними, і приводять у подальшому житті до негативних наслідків, того, що вже скоїлося в цьому житті, що стане причиною дурних перероджень у світі тварин, претів та пекельних істот (Лбхідхармакоша, Праджня параміта, Ламрім ченбо).
Контрацепція, дородова діагностика, розтин трупа, прийом ліків, оперативне та терапевтичне втручання, переливання крові, використання препаратів крові, трансплантація органів та тканин – не впливають на карму або впливають на життя людини, цілком можуть бути допустимими діями. А от гомосексуалізм, надмірне вживання алкоголю, інших психоактивних речовин однозначно розглядається буддизмом як гріх. Хоча відношення до тютюну ніде не позначено, мабуть по причині незнання про нього у давнину. Але буддисти розглядають захоплення тютюном як шкідливу для здоров’я та дурну прив’язаність, звичку від якої потрібно позбавлятись
Стрикалюк Богдан.
