Апостоли – учні та послідовники християнського віровчення. Мученики – перші християни, які засвідчили віру в Єдиного Бога в триіпостасному бутті. Пророки – люди, наділені даром передбачення теперішнього, минулого і майбутнього людства.
Святителі – релігійні діячі, які прикладом пастирства отримали дар вчителювання, бути добрими пастирями для вірних (Миколай архієпископ Мир Лікійських, Афанасій Великий, Василій Великий, Григорій Богослов, Іоанн Золотоуст, Спиридон Триминфутський, Григорій Палама, Петро Могила, Арсеній Іркутський, Лаврентій Чернігівський, Іоанн та Павло Тобольські, Лука Войно-Ясинецький).
Преподобні – відокремлені від мирського життя і суспільства, аскети, анахорети, які жили у віддалених місцях: лісах, пустелях, печерах. Праведні – ті, що проводили час в пості та молитві, удосконалювали не тільки моральність, а й духовність і як результат отримували здійснення Божої обітниці, чуда, жили з вірою в Бога (Сиф, Енох, Ной, Авраам, Лот, Ісаак, Яків, Йосиф, Давид, Іов, Єлисавета, Симеон Богоприємець).
Але на відміну від вище вказаних є й інші, їх називають безсрібниками. Безсрібником називають людину, яка володіє особливим даром Святого Духа – лікування людей з відсутністю матеріальної винагороди за свою діяльність. До того ж це один із ликів святих православної церкви, котрий прославляється як безкорисливий, такий, що відмовляється від багатства, щедрий заради віри Христової.
Такі люди є прикладом безсрібництва Ісуса Христа. Православною церквою вказується на декількох таких безсрібників, які займалися лікарською справою і ніколи за неї не вимагали грошей, вважаючи цей дар безцінним: Косьма та Даміан Асійські, Кир та Іоанн, Пантелеймон, Єрмолай, Самсон і Діомид, Фотій та Аникита.
Ще в древній Русі з цим словом асоціювалися лікарі, цілителі. Звичайно платні ніякої вони не брали, з добрих людських намірів. Пізніше так називали добру та щедру людинолюбну людину, для якої гроші в житті не є чимось головним, а інші речі.
Жартівливо називали цим словом людину без грошей. У православній традиції такі люди за звичай перебувають у відповідному ранзі, тобто зараховані до сонму святих. Наприклад Косьма та Даміан, котрі за своїм походженням були з Аравії, за своє лікування хворих людей не брали нічого, аналогічно ж і Пантелеймон.
Вони не тільки безсрібники, а й мученики. Адже отримали благодатний дар від Бога лікувати людей, надаючи невідкладну допомогу тим, що найбільше її потребують і не беручи за це платні. Особливу увагу приділяли бідним людям.
Сучасне суспільство до кінця не може усвідомити значущість безсрібництва в наш час, навіть в складних умовах соціального життя. Натомість замінником істинному стає фальшиве демонстративне завуальоване безсрібництво. Безсрібниками на сьогодні стають лікарі, які надають безкоштовне лікування дітям, старшим і похилих віком людям, пораненим солдатам.
Пегас
