Народився в Лімузені (Франція). Його батько – знатний сеньйор в титулі віконта Перігора. Бертран – старший син віконта. Коли молодший брат Костянтин одружився, Бертран отримав спільну власність – замок Отфор, намагаючись витурити його з нього. В результаті це призвело до міжусобної братської війни.
Бертран представлений нам як відважний лицар, трубадур, котрий оспівує подвиги через військові сірвенти. Був одружений, про дружину нічого невідомо, лише про дітей. В шлюбі були народжені чотири сини. Із чотирьох, старший названий іменем Бертран обрав той самий шлях, що і його батько.
Творча діяльність розпочинається з політичних та військових сірвентів, котрими оспівується війна як гідна лицарська справа (48 пісень). Через пісні трубадур отримав славу. У Бертрана вперше знаходимо провансальську лірику, що носить поняття «куртуазної радості», позначається не так любов’ю до Дами, а більше до війни як істинної радості та головної сердечної лицарської прив’язаності. Його кансони спрямовані до військових питань, таких як доблесть та честь.
У творах де Борна можна відчути експресію, сарказм, з високим впливом на читача образної, тематичної, ритмічної асоціації. До вищого майстерства жанру віднесені два плачі Бертрана в честь шани пам’яті Генріха Плантагенета, названі «Молодим королем».
В кінці присвятив себе монастирському життю. В монастирі провів двадцять років. Помер у 1215 році, похований на території монастиря Далон. Після смерті трубадура де Борна, життєпис ХІІІ століття привернув увагу Данте Аліг’єрі. У праці «Божественна комедія» розмістив короля – батька з сином у восьмому колі пекла серед тих, які призводять до розбрату.
Де Борном надихалися поети-романтики нового часу, котрими вбачалася втілена бойова потужна поезія, сюди можна зарахувати Герніха Гейне. Ліоном Фейхтвангером Бертран постає другорядним персонажем роману «Іспанська балада». Поетом «срібного століття» Олександром Блоком прочитувався де Борн, переклад однієї з його пісень увійшов в поему під назвою «Троянда і хрест».
У канцлера Гі наявний пісенний твір «Прощання Бертрана де Борна», а в тема Грінхілла «Присвята Бертрану».
Пегас
