Уся молодість Аузіаса проходила в рідній Гандії. Після смерті батька у 1413 році отримує величезний спадок. У 1420 році розпочинається військова карєра. Приймає участь у битвах проти італійців разом з армією короля Альфонсо V. Веде військові дії на островах Сардинія та Корсика.
У 1424 році вступає у військово-морський флот на чолі з Фредеріко де Луною, веде війну з піратами як на території Північної Африки так і острова Сицилія. У 1425 році відзначившись у боях, Аузіас був нагороджений королем Альфонсо, отримавши володіння герцогства Гандія.
Одружується з Ізабеллою Мартурель, але шлюб не був довготривалим, оскільки вона померла восени 1439 року. Звичайно йому було досить важко змиритися з втратою дружини. У 1443 році відбувається другий шлюб з валенсіанкою Жоан Скорною, родина котрої була настільки багата.
В тім і її теж спіткало нещастя. У 1454 році помирає його друга дружина Жоан. Ауцзіас практично залишився бездітним, відомо лишень про позашлюбних синів поета. Завдяки підтримці принца Карлоса де Віана, великого шанувальника літератури Аузіас Марк почав розвивати поезію. Як не дивно але він слідував слідами Франческо Петрарки, будучи вихований на традиції трубадурської та італійської поетики.
Пізніше позбувається попереднього впливу, створюючи власний світ поетики. При ньому каталонська лірика набуває філософського характеру. У поетичну групу увійшли вірші, які стосуються кохання.
Молодий Аузіас займається наставництвом герцога Альби аж до смерті.
У нього складаються тісні взаємини з Дієго Мендосою. Саме Мендоса вплинув на розвиток іспанської літератури у XVI столітті. Між ними відбувалося дружне листування і якраз ці послання – поетичні пам’ятки. Аузіас не уникає військової служби, хоч і походив з роду дворян. Проводить участь у низці битв з Босканом, спочатку на Родосі (острів в егейському морі), після ж – у Відні.
В статусі іспанського посла в Італії тримає дружні відносини з Гарсіліласо де ла Вегою, котрий знаменитий через власну творчість та тріумф над так званою «італійською школою». Хуан Боскан у свою ж чергу зробив вагомий внесок для розвитку поезії епохи Відродження в Іспанії, маючи право називатися основоположником цієї ж самої «італійської школи».
Боскан дуже захоплювався поезією каталонця Аузіаса, оскільки посол з Дієго Уртадо та Гарсіласо вважали себе такими, що відносяться до учнів. Аузіс Марк розриває провансальську традицію трубодурів, замінюючи її на інтимну лірику. Вірші поета стосувалися любові, віри і навіть смерті.
В той момент, коли Хуан Боскан перебував при дворі імператора, звернув особливий погляд на італійську ліричну традицію поета Франческо Петрарки. Перемога Боскана над «італійською школою» увінчалася неабияким успіхом. Боскану вдається збагатити іспанську поезію. Єдине новаторство, що перевершило будь-які сподівання став десятискладний вірш, одинадцятискладний вірш, розроблений у вигляді сонету, терцини, тощо.
А справжнім проривом став маніфест італійського напрямку, котрий Боскан опублікував під таким собі виглядом послання герцогині де Сома, що ознаменувався початком іспанського Відродження. Найбільша заслуга Хуана Боскана полягає у тематичні поетичній розробці сюжетів античності в поемах, наприклад таких як «Геро та Леандр».
Опозиціонером Боскану став Кірстобаль де Кастільєхо – традиціоналіст народної форми пісенної лірики. Босканом здійснюються переклади книги Кастільоне «Про придворного», а також тому книги творів Гарсіласо де Лавеги. Закінчити випуск роботи Гарсіласо та тому творів свого чоловіка довелося вдові Хуана Боскана – велансіанці Ані Хірон де Робоельдо.
У 1450 році каталонець Аузіас Марк поселяється у місті Валенсія, де в часи правління Арагонської корони помирає.
Пегас
