Атон – єдиний прояв бога сонця, ключове божество в монотеїстичної моделі фараона Ехнатона. Зображення Атона є сонце, який тягне свої долоні до людей.  До епохи Ехнатона – Атон фігурував в міфології, як божество мають найменший вплив як на світ людей, так і на пантеон богів. За версією сучасних  дослідників саме Атон наклав серйозний відбиток і став відправним пунктом для зародження іудейського монотеїзму.

Формування міфів про Атона сягає своїм корінням до часів XII царської династії. Сказання про Сінуха оповідає про те що померлий правитель вознісся подібно богу до небес і злився з сонячним диском – звідси бере початок поняття «золото Атона». Є й інша версія «Срібло Атона» – злиття з Місячним диском і переродження в нове сонце, завдяки душевної чистоти Сінуха. В епоху правління Ехнатона – Атон постав в образі сфінкса.

До нас дійшло повне ім’я Бога – Атона: Атон – РА – Гор, що означає той, хто радіє горизонту. Атон об’єднує в собі початок чоловічого і жіночого божества. Тому все існуюче сталося як від цього бога, так і існує до цих пір в ньому.

На відміну від всіх інших божеств Стародавнього Єгипту Атон не мав людського обличчя і завжди у вигляді сонячного диска.  В епоху шанування Атона стався грандіозний релігійно – філософський переворот. Була зроблена спроба порушити загальноприйняті політеїстичний догмат. Саме Ехнатон виступив прихильником монотеїзму і заклав перші камені в цей фундамент. Так само вперше в історії єгипетської міфології божество не мало людського образу.

Формування епічного образу Атона наклало величезний відбиток і на суспільне життя древнього Єгипту. Заклало передумови, нехай в зародковому стані, світської держави. У період чистки влади від жерців Амона РА. Піднесення Амона на пантеоні божеств було не довгим. Після зміни фараона єгипетська цивілізація знову йде в епоху політеїзму. Атон стає помітною фігурою міфології.

Зараз все більше єгиптологів вважають епоху Атона, першої в історії людства наукової релігією. Образ Атона божества має менш міфологічний культ, ніж знаковий громадський. Саме епоха Атона стала граничним моментом в історії Стародавнього Єгипту.

Після завершення епохи царювання Ехнатона образ Атона поступово виходить з міфів і йде в лету.

Іван Гудзенко