Формування міфів про Атона сягає своїм корінням до часів XII царської династії. Сказання про Сінуха оповідає про те що померлий правитель вознісся подібно богу до небес і злився з сонячним диском — звідси бере початок поняття «золото Атона». Є й інша версія «Срібло Атона» — злиття з Місячним диском і переродження в нове сонце, завдяки душевної чистоти Сінуха. В епоху правління Ехнатона — Атон постав в образі сфінкса.
До нас дійшло повне ім’я Бога — Атона: Атон — РА — Гор, що означає той, хто радіє горизонту. Атон об’єднує в собі початок чоловічого і жіночого божества. Тому все існуюче сталося як від цього бога, так і існує до цих пір в ньому.
На відміну від всіх інших божеств Стародавнього Єгипту Атон не мав людського обличчя і завжди у вигляді сонячного диска. В епоху шанування Атона стався грандіозний релігійно — філософський переворот. Була зроблена спроба порушити загальноприйняті політеїстичний догмат. Саме Ехнатон виступив прихильником монотеїзму і заклав перші камені в цей фундамент. Так само вперше в історії єгипетської міфології божество не мало людського образу.
Формування епічного образу Атона наклало величезний відбиток і на суспільне життя древнього Єгипту. Заклало передумови, нехай в зародковому стані, світської держави. У період чистки влади від жерців Амона РА. Піднесення Амона на пантеоні божеств було не довгим. Після зміни фараона єгипетська цивілізація знову йде в епоху політеїзму. Атон стає помітною фігурою міфології.
Зараз все більше єгиптологів вважають епоху Атона, першої в історії людства наукової релігією. Образ Атона божества має менш міфологічний культ, ніж знаковий громадський. Саме епоха Атона стала граничним моментом в історії Стародавнього Єгипту.
Після завершення епохи царювання Ехнатона образ Атона поступово виходить з міфів і йде в лету.
Іван Гудзенко
