Він також був першим з учнів Сократа, який стягував плату за викладання філософії, і, частково з цієї причини, його зневажали Платон і Ксенофонт, обидва з яких критикували Арістіппа у своїх працях, пов’язаних із Сократом. Після смерті Сократа в 399 р. до н. е.
Арістіпп встановив початкове бачення та, ймовірно, заснував кіренаїчну школу гедонізму (найбільш відому як кіренаїка), яка вчила, що людина має шукати чуттєве задоволення як єдину цінну мету в житті і, далі, не слід відмовляти собі в насолоді в даний момент в надії на якусь майбутню вигоду, тому що людина завжди мала можливість хапатися за теперішнє.
Спочатку важко зрозуміти, як Арістіпп міг бути учнем Сократа, оскільки їхні філософії та спосіб життя здаються діаметрально протилежними. Знаменита фраза Арістіппа «я володію, я не одержимий», однак, цілком узгоджується з власною поведінкою Сократа, представленою Платоном і Ксенофонтом, двома основними джерелами інформації про життя та філософію Сократа, оскільки Сократ міг надаватися приємним враженням, не втрачаючи самовладання і не стаючи рабами пристрасті, і саме таку точку зору відстоював Арістіпп.
Точно не відома дата смерті Арістіппа з Кирени. Деякі вченні вважають, що Арістіпп помер у 356 чи 355 рр.до.н.е. До нас не дійшли праці Арістіппа. Найбільше згадок про цього філософа наводить у своїх працях інший давньогрецький філософ Діоген Лаертський.
Іван Гудзенко
