Джатаки, історії про колишні втілення Будди, розповідають, що Ананда слідував за Буддою з життя в життя, підтримуючи його і неодноразово рятуючи від підступів Девадатта.
Ім’я архату перекладається з санскриту як «радість», «щастя», трактують з різних точок зору. Згідно з однією з них, батьки вклали в ім’я сина радість від досягнення принцом Гаутамою просвітління. Відповідно до іншої, ледь народжений малюк був схильний народжувати в серцях глибоку радість. Остання позиція підкріплюється тим, що перед смертю свого земного тіла Будда звернувся до монахів з промовою в похвалу Ананді, зазначивши в своєму супутнику чудові якості: парафіяни раділи побачивши Ананду, раділи, коли він говорив про Дхарму, і засмучувалися, коли замовкав.
Ананда був обраний супроводжуючим Будди через його скромність і бездоганне дотримання чернечих обітниць. Перш, ніж прийняти призначення, монах поставив перед Просвітленим вісім умов, одними з яких обмежив себе від мирських привілеїв, таких як розпорядження підносити Будді дари, а іншими забезпечив просування по шляху Дхарми, наприклад, випросивши у Будди дозволу питати його про неясні моменти вчення в будь-який час.
Чудова пам’ять дозволила супроводжуючому запам’ятати промови Будди і його Великих Учнів і відтворити їх на першому буддійському соборі. Після смерті Маха Касьяпа Ананда став патріархом Сангхи. Помер, згідно з переказами, у віці 120 років.
Ольга Степаненко
