Ідеї Анаксимена відрізнялися від Фалеса, який вважав воду джерелом усього існуючого, і Анаксимандра, який говорив про «безмежну нескінченність», Анаксимен же стверджував, що повітря є первісним походженням всього. Для греків того часу «повітря» асоціювалось з «душею», і Анаксімен порівнював його з диханням, яке дарує життя окремим істотам. Його концепція полягала в тому, що повітря, як рухлива сила, визначає життєвий процес всіх спостережуваних явищ.
Анаксімен відрізнявся від інших мілетських філософів, не визнаючи богів як первісну причину всього існуючого, але водночас не відкидаючи їх існування. Він вважав, що боги виникли з повітря, яке він вважав основним двигуном всього. Це була його спроба знайти фізичне пояснення для природних явищ, відкидаючи міфологічні тлумачення. Його концепція може бути розглянута як прототип ідеї першодвигуна вчення Арістотеля, що став постійним джерелом усього існуючого. Хоча деякі дослідники сперечаються з цією інтерпретацією, стверджуючи, що Анаксімен не висловлював теїстичних поглядів, його філософія відкриває нові горизонти для розуміння природи і можливих варіантів її походження.
Вплив Анаксімена на Геракліта особливо відзначався у розвитку концепції течії як первопричини. Для Геракліта зіткнення протилежностей було рушійною силою життя, і він поєднав теорії мілетських філософів з Анаксіменом як відправною точкою. Ця ж концепція послужила основою філософії Піфагора, який вважав життя вічним рядом перетворень між земним і безсмертним. Хоча вони були сучасниками, важко визначити, чи вплинув Анаксімен на Піфагора, але це є ймовірним. Ідеї Геракліта і особливо Піфагора сформували бачення Платона, чия філософія вплинула на подальших мислителів.
Іван Гудзенко
