Аміші — історія та віровчення.

В Америці амішів благополучно заселили у штатах Пенсільванія, Огайо, Іллінойс і частині Канади (провінція Онтаріо). Займаючись  землеробством, влада в них не бачила будь-якої соціальної або політичної загрози.

Аміші живуть в замкнутій громаді, яка побудована на суворому дотриманні встановлених догм. Протягом 300 років, традиції і побут амішів практично не змінився . У сучасному суспільстві аміші зберігають традиційну патріархальну структуру зі збереженням старого укладу життя.

• Вони виступають проти насильства і служіння у армії .
• Хрещення допустимо тільки в свідомому віці.
• Відсутні релігійні споруди, все богослужіння проводяться вдома.
• Не приймають в громаду чужинців і дуже рідко новонавернених з боку.
• Суворі порядки в поведінці.
• У сім’ї прийнято заводити мінімум 7 дітей.
• Відсутні прикраси і предмети розкоші.
• Не користуються телевізором, інтернетом, машинами, фотоапаратами і іншими технологіями.
• Поділ суспільства на сімейних людей і не сімейних визначається за допомогою одягу.
• Основна діяльність сільське господарство і ремесло.

Протягом XX століття, аміші розділилися на три течії:

1. Аміші старого обряду. Консервативний напрямок у якому живуть за старими принципами, відсутній транспорт, саморобні будинку, побут заснований на ручній праці і вважають за краще домотканий одяг.
2. Аміші нового обряду. Сформувалися в 1966 році, в побуті допускають використання засобів зв’язку, а в сільському господарстві, аграрної техніки. Навчання дітей допускається у звичайній школі, а також діти можуть залишити громаду. Основний транспорт у громаді — візок.
3. Аміші-меноніти . Більш вільна в порядках громада, яка припускає обмежене використання інтернету, покупку готового одягу і можливість мати особистий автомобіль.

В даний час, аміші є головними виробниками сільськогосподарської продукції в Америці.

Ольга Степаненко