Амальрикани (альмариканці) – течія, яка отримала  свою назву від засновника Амальрика із Бена.  Підтримували філософські ідеї  школи  містичної схоластики.  Ця течія  стрімко поширювалась на території  Франції,  в єпархіях Парижу, в містах Лангра, Труа  та   архієпископстві  міста Санса.

Альмариканці вчили,  що  Божество не має трьох  осіб,   тому що Бог  на протязі   багатьох часів   проявляв Себе тричі  в особі людини,  і таким чином  Бог відкривався трояко,  різне одкровення  в різні часи.

Основні ідеї   амальриканців щодо  одкровення Бога  в різні часи:

1)    З  Авраама  починається період  Отця;

2)    від   Ісуса  — період Сина;

3)    від Амальрика – період святого Духа.

В  період Сина   вже втрачає своє значення  Мойсеїв Закон (Тора),  а в період Святого Духа  — увесь  церковний порядок. Тоді,  як Божественний дух   відкривається в серці  окремої людини,  і  та людина, в якій той дух  перебуває,  не може грішити.  Цей постулат   послужив   до виникнення  вільної  чуттєвої любові, яку вони сповідували з іншими  братами та сестрами,  що носили назву  «Вільного  Духа»,  з якими вони поєднувались.

У 1209 році  в Парижі зібрався собор, який  засуджував вчення амальрикан,  наказав викопати  прах  Амальрика і викинути його на поле. Одні з послідовників   стали жертвами священної  інквізиції через спалення на вогнищі, інші –  були  засуджені  довічно  у в’язниці.

На  Лютеранському  соборі  у 1215 році   єретичне вчення Амальрика було засуджено папою Інокентієм ІІІ.

Стрикалюк Богдан, магістр  релігієзнавства  

 

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій

img-8 Історія релігій

Чен Тао

Чень Тао, або «Справжній Шлях», є унікальною новою релігійною течією, заснованою Хон Мін Чен у ...