Алексіус Майнонг розпочав своє філософське навчання під керівництвом Франца Брентано у Віденському університеті, де вивчав психологію та філософію з 1875 до 1878 року. Вплив Брентано був визначальним для його наукового становлення, зокрема щодо понять навмисності та психологічного аналізу.
У 1889 році Майнонг став професором філософії в університеті Граца, де працював до кінця життя. Саме тут він розробив свою теорію об’єктів і зробив значний внесок у аксіологію, відійшовши від деяких епістемологічних поглядів Брентано.
Теорія об’єктів
У своїй найвідомішій праці «Über Annahmen» («Про припущення», 1902) Майнонг розробив теорію об’єктів (Gegenstandstheorie), згідно з якою об’єкти можуть існувати незалежно від нашого досвіду чи фізичної реальності.
Ключовою ідеєю Майнонга було розрізнення між «буттям» (Sein) та «характером» (Sosein) об’єкта. Він стверджував, що об’єкти можуть мати певні властивості, навіть якщо вони не існують у фізичному світі. Наприклад, поняття «золотої гори» є об’єктом, що має певний зміст (золота і гора), хоча в реальності такого об’єкта не існує.
Ця концепція знайшла відображення у роботах багатьох філософів, включаючи Бертрана Рассела, який запозичив аспекти теорії Майнонга для розвитку своїх логічних і філософських ідей.
Навмисність і структура психічного досвіду
Як і Франц Брентано, Майнонг вважав навмисність (інтенціональність), тобто спрямованість уваги на об’єкти, ключовою характеристикою психічних станів. Він запропонував розрізнення між:
- «Актом» – психологічним процесом, через який ми пізнаємо або переживаємо об’єкт;
- «Змістом» – властивостями, що відрізняють один об’єкт від іншого.
Цей підхід заклав основи для подальших досліджень у феноменології, які згодом розвинув Едмунд Гуссерль.
Аксіологія: теорія цінностей
Майнонг також зробив значний внесок у аксіологію — теорію цінностей. Він вважав, що цінності є об’єктами, які існують незалежно від людського досвіду або матеріального світу.
Два ключові поняття, які Майнонг використав для пояснення емоційної взаємодії з цінностями:
- Seinsfreude — радість від існування певного об’єкта;
- Seinsleid — сум від існування об’єкта.
Ця класифікація стала основою для подальших досліджень в емоційній психології та філософії моралі.
Ідеї Майнонга щодо об’єктів, які існують поза межами чуттєвого досвіду, мали величезний вплив на філософію XX століття. Його теорія об’єктів стала основою для розвитку феноменології, логіки та аналітичної філософії.
Майнонг також значною мірою сприяв розширенню наукових підходів до дослідження цінностей і психології. Хоча його роботи не завжди визнавалися за життя, після його смерті вони набули значного значення в контексті історії філософії та науки.
Алексіус Майнонг помер 27 листопада 1920 року в Граці, залишивши після себе багату інтелектуальну спадщину.
Іван Гудзенко
