У віці десяти років Ван Шоужень починає писати вірші на релігійну та філософську тематику. Ван Янмин був двічі одружений: перша дружина була безплідною і невдовзі померла від чуми, а друга подарувала йому сина. У 1489 році Ван Шоужень знайомиться з відомим конфуціанцем Лоу Ляном і стає його послідовником. Після знайомства із Лоу Ляном Ван Янмин назавжди залишиться прихильником філософії Конфуція.
В 1492 році Ван Шоужень здає успішно іспити на ступінь цзюй женя і починає навчання в Пекіні.
В період між 1493-1499 років Ван Янмин вивчає класичну філософію конфуціанства, даосизму, буддизму, а також займається поезією і військовим мистецтвом.
Згодом Ван Янмин здає державні екзамени на другу ступінь цзинь ші і йому відразу пропонують посаду у відділі суспільних робіт Імператорської канцелярії.
У 1505 році в Китаї до влади приходить новий імператор, якому було всього 15 років.
Ван Шоужень був противником жорстокої діяльності імператора і за такі ворожі наміри проти імператора, його відправляють в заслання.
За роки заслання Ван Янмин сформувався як філософ. Після повернення (1509р.) Янмин отримує посаду лектора у Гуянській академії. Там же він отримує чиновницьку посаду в провінції Гуйчжоу. Після отримання цього важливого державного посту Ван Янмин більше ніколи не покидає провінцію Гуйчжоу.
Ван Шоужень помирає 9 січня 1529 року.
Твори Ван Шоуженя: «Запитання до великого учителя» (1527), «Довголіття» (1527), «Гори Гуйизі» (1525), «Власні думı ки про канони Конфуція. Записи викладеного і сприйнятого».
Ігор Дмитрук