«Але нині, коли ви звільнились від гріха і стали рабами Богу, плід ваш є святість, а кінець — життя вічне»
(Рим. 6:22).
Один городянин заблудився в лісі, де жила стара мавпа, що мала магічні здібності. Мавпа зачарувала непрошеного гостя, зробила його своїм рабом і використовувала, як хотіла. Вона часто їздила на ньому верхи, сидячи у полоненого на шиї, а в знак подяки іноді пригощала раба бананом. Городянин змирився зі своєю долею, звик до мавпи і слухняно виконував усі її накази.
Одного разу у цьому лісі з’явились мисливці та побачили дивне видовище: мавпа їздить верхи на людині. Мисливці спіймали стару мавпу, і, як тільки вони витягли її з лісу, вона втратила свої магічні здібності.
Разом з мавпою і нещасним полоненим мисливці приїхали в місто. Мавпу здали в зоопарк, а людина, позбувшись чар, повернулась додому. Інколи городянин приходив у зоопарк подивитися на стару мавпу, дивуючись, як вона змогла його перехитрити. Мавпа погрожувала людині кулаком і кидала у нього бананові шкірки. Більше нічого вона зробити не змогла.
