Зороастр походив зі священицької родини, і він відомий своїм відкриттям одного з найважливіших принципів зороастризму — віри в одного бога, Ахура Мазду. Йому відкрилася яскрава небесна істота, яка заявила про існування лише одного бога, мудрого і не породженого, Ахура Мазду. Цей принцип монотеїзму, а також протистояння добра та зла, став основою зороастризму. Послідовники віри повинні були жити життям доброти, вживати правильні слова та вчиняти добрі справи.
Однією з центральних символів зороастризму є вогонь, який символізує чистоту і очищення. Вогонь, що відбиває світло в темряві, вважався втіленням самого Ахура Мазди, а його послідовники мали прагнути до розуму та світла. Цей символізм вогню став важливим елементом зороастризму, який знайшов відображення у віросповідних практиках та символах імперії.
У парфян також були відомі вівтарі вогню, що свідчить про практику зороастризму в цій культурі. На парфянських монетах та остраках з’являються авестійські імена та символи, пов’язані з зороастризмом. Подібні знахідки також зроблені в різних місцях, що свідчить про поширення цієї релігії в імперії.
У імперії Сасанідів зороастризм став домінуючою релігією і знайшов своє офіційне визнання. Великий феодальний територіальний князь Сасан III встановив зороастризм як державну релігію, а зороастрийські священники отримали значну владу та вплив. Таким чином, зороастризм став важливим елементом сасанідської культури та ідеології.
В цілому, зороастризм в Перській імперії відігравав значну роль у формуванні релігійного, культурного та соціального обличчя цих держав. Віра у єдиного бога, добро проти зла та символіка вогню проникали в усі сфери життя і відображалися в мистецтві, архітектурі та суспільстві, роблячи зороастризм однією з найважливіших релігійних систем давнього світу.
Іван Гудзенко
