Бурханізм набув форму ненасильницького національно-політичного руху. Бурханістичні ідеї були втілені художником Гуркіним. На Алтаї практично 70% жителів – бурханісти, якими також підтримуються народні духовні традиції. Самі дослідники і алтайці мають два погляди на природу цієї релігії.
Згідно першого, релігія виступає під виглядом реформованого алтайського шаманізму або ж варіантом, який називається «загальнотюркським тенгріанством» та впливовості інших релігій. З другого – алтайська форма буддизму, синтезована алтайська народна традиція, яка містить елементи, пов’язані тибетсько-монгольським буддизмом, котрий перетворився на ламаїзм.
Основними причинами утворення та популяризації бурханізму є наступні:
- Криза алтейських земель після активного переселення російських селян кінця ХІХ — початку ХХ століття.
- Політика русифікації російської влади.
- Кризова ситуації шаманізму та прихід православного місіонерства.
- Поширення чуток про правителя Амурсану, який нібито повертається в Джунгарське ханство.
Деякі дані підтверджують офіційне становлення бурханізму з 1904 року – період, в який має прийти пророк Ойрот-хана – пророка Ак Бурхани. Перші витоки ведуть від проповідника бурханізму Чета Челпанова та дочки Чугули Сорокової. З 1906 року – притягнені до відповідальності через суд, який потім їх оправдав.
А от неофіційні дані стверджують, що істинні керівники руху виступили баї Алтай Манді та Аргимай, ламаїзмознавець Тирий. Бурханізм спочатку існував в історичних міфах, у вірі в месію, що має прийти. Подавалася інтерпретація бурханізму. Одними бурханізм розглядається як алтайська віра – це єдина традиційна політеїстична релігія, в якій присутнє божество та духи, в котрій повністю відсутній шаманізм.
Таким чином сучасний бурханізм вже не є тим «старим» від початку, а синтезом того що залишилося небагато від шаманізму. З 1996 року – в горах Алтай виник рух «Агару Санг». Кінець 90-х років ХХ століття ознаменувався створенням товариства бурханізму «Біла Віра». Очолив товариство Акай (Киниєв), котрим було проголошено про явлення Духу гір Алтай. Та ж сама особа з 2003 – 2006 років представила традиційну віру Алтаїв, але через обвинувачення у нетрадиційній проповіді обряду змушений був залишити діяльність, а це призвело до його остаточного виходу з Міжконфесійної ради в Алтайській республіці.
Під керівництвом Алєксєєвої створюється духовно-оздоровчий центр «Ак Санаа», а Киниєвим – «Кін Алтай». З 2004 року — відбулося відділення об’єднання Алтайської Віри і Білої Віри, яке містило поєднання елементів шаманізму з реріхіанством. Слід зауважити, що основоположником «Алтайської Віри» стала Тирисова. Нею представлялися інтереси алтайської традиційної віри на Міжконфесіональній раді Алтаю. З 2016 року – з ініціації Тирасової здійснюється державна охоронна служба в сакральних алтайських місцях, сама стає завідуючою екологічної організації «Сакрального Алтаю». Лідером руху «Ак Суус» Шодоєвим критикується те, що бурханізм сприймається як буддизм. Інший же підхід здійснювався зі сторони розуміння бурханізму тенгріанцями (ті, що сповідують Небесну Віру).
Етнографом Бутанаєвим подається така думка: бурханізм є стародавньою тюркською монотеїстичною релігією, ближче до тенгріанства та відрізненою примітивним шаманізмом. Таке припущення стосується майбутнього релігії бурханізм, її доктрини, організації богослужіння, інституту жерців, тощо.
Досить цікавим моментом простежується «Коло відданих Аллат», обожнення Чугул Сорокової, котра нібито є втіленням матері-землі.
З 1991 року – Санашкин засновує в Алтаях буддійську організацію «Білий Бурхан». Бурханім стає буддизмом, тобто поверненням до минулого часу. В результаті дванадцяти рокової пропаганди із спільнот було зареєстровано три, але релігійне життя в одній із них продовжується. Серцевина релігії складається з активістів та сільських хранителів віри, особливо якщо врахувати південну частину Алтаю, які діють поза релігійними об’єднаннями. До таких відноситься Юданов з поетом Паслею Самиком.
Авторитетні особи села намагаються не тільки проводити молитву, а й зберегти святилище. Єдиним місцем молитовного звершення слугує долина Теренг. Служіння звершується під чітким керівництвом Кипчакової.
Загальна кількість адептів бурханізму сягала 3000 осіб.
Пегас
