Походження імені: у перекладі з івриту «овадйя» означає – той, що служить Богу. Народився у поселені Віфарам, яке розташоване поряд з містом Сихем. Спочатку виконував функції домоправителя при ізраїльському царя Ахаві. Після відвернення від Бога Ізраїлевого народ обернувся обличчям до бога Ваала і стали приносити йому жертви. Але на відміну від інших Овідій все ж зумів зберегти віру в Бога Авраама, Ісаака і Якова, Який є Істинним. Авдій під час жорстоких вбивств пророків дружиною царя Ахава — Ієзавелю надавав іншим покрівлю та годував їх.
За наказом царя Охозії на схоплення пророка Іллі було відправлено три загони військових солдатів, в числі яких Овідій. Усі загинули, в живих залишився Овідій зі своїм загоном. Цей надзвичайний випадок дав можливість замислитися над подальшим життям (4 Цар.1). Овідій залишає військову справу і стає послідовником Іллі.
Від Іллі йому передається пророчий дар. Так Овдій з царевого гонителя стає пророком. Християнським богословом Єфремом Сиріном стверджується така думка, за якою Овдій – сучасник таких пророків як Осія, Іоіль, Амос, Ісая (період датований ІХ – VIII століття до нашої ери). А написання книги Овдія відбулося після вавилонського завоювання нарівні з часом пророка Єремії, датований VII—VI століття до нашої ери.
Книга Авдія за обсягом не була великою, складаючи лише одну главу. Глава перегукується з уривком пророцтва Єремії, що є унікальним явищем в біблеїстиці. У книзі містилося передбачення новозавітної церкви: «А на Сіонській горі буде спасіння, і буде святою вона, і спадки свої вже посяде дім Яковів… І спасителі прийдуть на гору Сіон, щоб гору Ісава судити, і царство Господнє настане» (Овд.1, 17; 21).
Слова пророцтва збулися після приходу Месії, а інше пророцтво має втілитися з другим пришестя Ісуса Христа як Судді цього світу.
Пророк Овдій дожив до старості і помер в Самарії, де й був похований.
Пегас
