Народився приблизно 720 року до нашої ери в юдейському поселенні Морасфі, неподалік від міста Єрусалим (після падіння Північного Царства – столиці Самарії). Пророче служіння відбувається 778 року до нашої ери в час правління царя Іоафама, Ахаза, Єзекії та Манасії. Пророча місія тривала п’ятдесят років. Пророком викриваються і передбачаються долі Юдейського та Ізраїльського царства.
У пророцтвах Міхея відображені такі речі, які є реальними сьогодні: ідолопоклонство (Міх.1; 5), утиски бідних та позбавлення власності (Міх.2; 3), корумповані суди, відібрані у селян землі (Міх.2,5); безодня між багатими та бідними, практикується обман (Міх.6). Пророк Міхей каже, що одними принесеннями жертв людина догодити Богові не може: «Але чи можна догодити Господу тисячами овнів або невирахуваними потоками єлею?» (Міх.6, 6-7). Тоді ж ставиться інше питання: «О, людино! сказано тобі, що – добро і чого вимагає від тебе Господь: діяти справедливо, любити діла милосердя та смиренно ходити перед Богом твоїм» (Міх.6,8). Пророк не тільки суворо викриває злочини та послідовність покарань, але вказує на відвернення гніву Божого народом. Для спасіння суспільства, держави потрібен кінець злочинам людським, що носили не лише культовий, а соціальний характер, перебудування і ведення нового способу життя.
Але народ не сприйняв пророчу проповідь, і покарання за непослух було неминучим. Пророк Міхей передбачає зруйнування міста Єрусалим та Єрусалимського храму: Сіон буде розорений як поле, і Єрусалим зробиться грудою розвалин, і гора дому цього буде лісним пагорбом (Міх.3,12).
Слова пророка сильно вплинули та вразили юдеїв в Єрусалимі, адже протягом багатьох століть нащадки, батьки міста згадуватимуть про це пророцтво. Здійсниться повністю пророцтво Міхея про Єрусалим і його погибель в період служіння пророка Єремії (70 років юдейського народу у Вавилонському полоні). Так наприклад в книзі Міхея читаємо про Самарію та Єрусалим – столиці Ізраїльського та Юдейського Царства. З моменту падіння царств Самарії та Єрусалиму пройшло сто тридцять чотири роки. Адже Малахії було відкрито біду, що насувалася наче саранча на Ізраїльське царство, загрожуючи Юдейському царству. Адже ассирійським царем Сеннахерімом планувалося завдати нищівного удару по обидвом царствам. Пророкує Малахія і про народження Спасителя у місті Вифлиєм (Міх.5,2).
Пророк Єремія свідчив, що в юдеїв не піднялася рука на вбивство Малахії. Як Міхей так і Ісая засвідчують майбутній мир, який настане між народами: «І буде в останні дні: гора дому Господнього поставлена буде в главі гір і возвиситься над пагорбами, і потечуть до неї народи» (Міх.4,1-3; Іс.2,2-4). Дане пророцтво виконалося з моменту приходу Ісуса Христа у цей світ. Але остаточно есхатологічне пророцтво чекатиме свого часу.
З IV століття нашої ери згідно Одкровення Божого єпископом Зевіном з Елевферополя у місті Варафсатія вдалося знайти мощі пророка Малахії. Вшановується пророк православною церквою 21 грудня.
Пегас
