Польське магнатство вважало, що український народ повністю підкорений, будуть припинені виступи, настане «золотий спокій», але допустилися помилки. Умови для українського селянства були настільки важкими, адже влада належала Речі Посполитій, якою завдавалися кривди, чинилися утиски королем, магнатами і зрештою шляхтою. Це викликало неабияке обурення зі сторони захисників селянства – козацтва і призвело до вибуху повстання 1648 року, що отримало назву «національно-визвольна війна», сучасниками вона називалася українською революцією.
Можна виділити передумови виникнення національно-визвольної війни:
- утиски козацтва і свавілля магнатів по відношенню до них самих (арешти, катування, кріпацтво);
- пригноблення селянського становища (панщина, натуральна та грошова повинність, праця у феодальних маєтностях: лагодження греблі, возіння дров, вибілювання полотна, охорона панського майна);
- усунення українців та призначення іноземців на посадах в органі місцевого самоврядування;
- чинення перешкод при вступі на роботу (цехова, ремісницька, торгівельна);
- посилення політики щодо насадження уніатства і католицизму, переслідування православних.
Все перераховане стало результатом викликів українського морально-духовного суспільства. Відбувся вибух українського народу. Кінець 1647 року ознаменувався ростом чисельності народних повстань, які очолив культурний, суспільно-політичний діяч, гетьман України Богдан Хмельницький.
Богдан Хмельницький походив із сотницького роду Михайла Хмельницького, отримав дві освіти: Київська братська школа, Львівська єзуїтська колегія. Будучи освідченою людиною крім української, володів ще польською, російською, турецькою, татарською, французькою мовою. Після отримання освіти прибуває до козацького війська, приймає участь у польсько-турецькій війні, яка тривала з 1620 по 1621 рік. Битва під Цецорою для Хмельницького стала полоном. Визволений з дворічного заточення у в’язниці, вертається на Запорізьку Січ.
Повернувшись з перемогою із морського походу проти турків, одружується, отримує титул сотника міста Чигирин, потім призначається писарем у реєстровому козацькому війську. Внаслідок повстання 1637 року його позбавили посади писаря. Чигиринський сотник проявляв себе як розумний військовий та політичний діяч. Хмельницький з дипломатичною місією відправляється до короля, подаючи йому скарги важкого становища українського населення, захищає їхні права і свободи.
За дорученням польського Владислава IV відправляється з реєстровим козацтвом, приймаючи участь у франко-іспанській війні. 1646 року військова тактика Хмельницького посприяла у перемозі під фортецею Дюнкерк. По поверненні додому отримує страшну звістку про вбивство у Суботові його десятирічного сина і викрадення жінки чигиринським підстаростою Данилом Чаплинським.
Початок народної війни припав на вересень 1647 року. Проводилися підготування, розроблялася військова тактика, але Хмельницький не зміг зрозуміти того, що таємний план буде виданий польській шляхті зрадником із їхнього кола. Хмельницького було заарештовано при коронному гетьману, польському магнату Миколі Потоцькому. Річ Посполита не знайшла жодних доказів провини Хмельницького, але вдалася до хитрих намірів – відпуску і вбивства сотника Богдана. Проте з допомогою Михайла Кричевського Хмельницький тікає.
Хмельницький і син Тиміш взимку 1647 року приїжджають на Запорізьку Січ. З квітня 1648 року – рада запорізьких козаків обирає Богдана Хмельницького гетьманом. Серед оточення гетьмана були люди помірковані та радикально налаштовані, але йому вдалося їх об’єднати навколо національно-визвольної ідеї. До ідейного кола слід віднести: Богуна, Бурляя, Гирю, Гладких, Дженджалія, Кривоноса, Виговського та інших.
Дипломатичні здібності Хмельницького дали можливість для чіткого налагодження зв’язку козацтва з простим селянством, закликаючи їх ставати до боротьби проти магнатського та шляхтського свавілля. Формувалися повстанські загони, перевдягнені в жебраків та богомолів козаки проводили серед міського і сільського населення агітацію усіляко перешкоджати польській шляхті. Хмельницький відсилає посольську місію в Крим, а сам готується до війни з Річчю Посполитою. Дипломатія стала убезпеченням Хмельницького від здійснення атаки з південної сторони, передбачала міцну підтримку кінного війська татар. Складнощів зазнали дипломатичні переговори з ханом Криму Ісламом – Гіреєм.
Українській делегації та гетьману чомусь не довіряли, проте добре розуміючи звичаєву практику кримських татар, Хмельницьким надаються докази щодо «щирої любові» Речі Посполитої до таких держав як Туреччина і Кримське ханство. Хан дає дозвіл перекопському мурзі Тугаю-бею підтримати Богдана Хмельницького. Тугай-бей негайно вирушив на допомогу Хмельницькому з кіннотою в чисельності чотирьох тисяч осіб.
В тім кримський хан за такий союз з гетьманом попросив прислати до Криму в заручники козака зі знатного роду, ним виявився син Богдана – Тиміш Хмельницький. Проте розуміючи татарську підтримку, Хмельницький розумів, що татари не лише воюватимуть, а й будуть займатися грабіжництвом України. Попри тяжкість союзних умов і дипломатичних відносин Хмельницькому все ж таки вдалося вирвати перемогу.
Повстання щоразу зростало завдяки виданим гетьманом Хмельницьким універсалам. Утворювалися загони з добровільних селян і міщан. Повтсанцями захоплювалися і спалювалися панські маєтки, займалися ліквідацією магнатів та шляхти. Для не уможливлення об’єднання січового козацтва на Наддніпрянщині з повстанськими загонами, польським гетьманом Потоцьким підготовлюється військовий похід.
Трагічними наслідками обернулася війна Хмельницького з Річчю Посполитою 28 червня 1651 року під Берестечком. Військо Іслам-Герея відступило в битві проти польської шляхти, залишивши Богдана Хмельницького. І коли Хмельницький, залишивши військо доганяв хана, король Як Казимир ІІ скористався моментом завдати нищівного удару по українському селянству і козацтву. 1-2 червня 1652 року – союзні війська Хмельницького і Кримського ханства розгромили Річ Посполиту під горою Батогом (село Четвертинівка, Тростянецький район, Вінницька область). Це була остаточна перемога українського гетьмана. Після смерті Хмельницького в серпні 1657 році і його поховання в церкві святого Іллі у Суботові розпочався занепад української державності, який історіографи назвали «Руїною».
Пегас
