Вів активну діяльність у політиці країни, в якій намагався залучити до ідеології фашизму італійську інтелігенцію. Очолював власний фашистський інститут, де займався розробками даного напрямку.
Першою знаменитою роботою Джентіле була «Енциклопедія». Наступними не менше відомими науковими працями стали: «Реформа гегелівської діалектики», «Зведений виклад педагогіки як філософської науки», «Акт думки як чистий акт», «Філософія мистецтва», «Загальна теорія Духу як чистого акту» (розглядається історія світу як вічна перемога духу над силами природи), «Міркування про релігію» , «Система логіки як теорії пізнання», «Доктрина фашизму».
Інші роботи вченого стали збірниками творів в 50-ти томах та поділяються на 4 групи:
- Збірник творів системного плану,
- Історичні праці,
- Різне,
- Епістолярна спадщина і фрагменти.
Філософія Джентіле представляла собою «реформу діалектики Гегеля», в якій поєдналися 2 форми: антична і сучасна. Однак головною ідеєю філософа був «актуалізм», де він вважав культуру і освіту (виховання) фундаментальними сферами створення «нового суспільства».
Діяльність політика була спрямована на реформування італійської системи освіти, в якому наголошувалося особлива роль держави в створенні нової культури.
Джованні Джентіле був убитий біля стін своєї резиденції у Флоренції в 1944 році.
Іван Гудзенко
