Священне писання оповідає про вчення Будди, а також його життєдіяльность. У тексті міститься величезна кількість інформації про культурне життя індійського народу, прирівняного до середини і другої половини першого тисячоліття до н.е. У кожному розділі містяться певні правила, настанови, які сприяють правильній поведінці ченців і черниць. У свою чергу, настанови діляться на різні категорії, що стосуються тієї, чи іншої життєдіяльності ченців, а також їх взаємодії з мирянами.
Протягом довгого часу, тексти писання передавалися тільки усно. Точна дата появи оригінального писання досі не відома. Також, вчені проводили аналіз канону, прийшовши до висновку, що Святе Письмо активно видозмінювалося, і доповнювалося. Саме ця особливість поставила під сумнів достовірність трактувань. На сьогоднішній день існує декілька видів канону, які відносять до оригінальних видань: тайський, бірманський, і сингальский. Саме ці видання є між собою ідентичними.
Незважаючи на те, що канон перекладався багатьма мовами, точно невідомо, чи є повноцінний переклад всіх томів священного писання. Незважаючи на всі твердження і дослідження вчених, Трипітака є демонстрацією найдавнішої форми буддизму.
Іван Гудзенко