Історія відкриття
Книга Еноха — один з найважливіших апокрифів Старого завіту, дивом дійшов до нашого часу. Цей твір давньої релігійної літератури написано в 1 столітті до н.е. від імені старозавітного патріарха Еноха. У ранньохристиянському світі Книга Еноха була дуже авторитетною. Про неї згадують апостол Петро, Климент Олександрійський, автор неканонічного Послання Варнави. Після того, як текст Святого Письма був сформований, книга була втрачена. Її знову виявили випадково в 1773 році в тексті ефіопської Біблії.
Про що говорить.
Стародавня книга розповідає про події, що сталися в допотопні часи. Як говориться в тексті, Бог запрошує Еноха, вік якого на той момент становить 365 років на Небо і дає йому можливість вивчити Небесне царство, що складається з семи Небес:
- Неба погоди — тут живуть ангели, відповідальні за погоду в світі смертних;
- Тюремного неба — тут знаходяться ангели, що не виправдали очікувань Бога;
- Райського Неба — для віруючих тут вічна благодать;
- Неба колесничних — місце зберігання Місячної і Сонячної колісниць, на яких пересуваються ангели;
- Неба бодрствующих. Тут особливі янголи моляться і сумують за своїми братами, які порушили закони божі;
- Керуючого Неба. Живуть там ангели керують миропорядком. Кожен відповідає за доручений йому народ;
- Божественного Неба — тут знаходиться престол Господа нашого. Його оточує військо, що складається з серафимів і херувимів.
Після вивчення Царства Небесного Господь розповідає Еноху про історію створення світу. Крім опису пристрою Небесного Царства в книзі Еноха згадується і про страшні лиха, які загрожують людству.
Загадкова доля книги
Довгий час доля книги була складною. Її зміст викликав запеклі суперечки теологів, які ніяк не приходили до спільної думки. Постійно з’являлися нові питання, які не мають рішення.
Книга Еноха і наш час вважається одним з найбільш дивних творів релігійної літератури. Як і раніше не вщухають суперечки навколо її загадкової долі.
Ольга Степаненко
