Найбільший храм, де можна поклонитися великому владиці це — Пурі, в місці під назвами Орісса, туди приїжджають сотні тисяч шанувальників, де прочанам безкоштовно дають освячений рис. Там же проходять численні свята з колісницями, звідки всіх учасників оббризкують свяченою водою. Стіни у храмах покриті численними картинами, навіть трохи непристойними, але мають свою велич.
Джаганнатх має двох помічників, які знаходяться по праву руку, це «ніщо» і «все що існує» ( «все разом узяте»). Вони уособлюють уявлення про вищість бога з боку обивателів. Джаганнатх здійснює свою божественну волю за допомогою трьох сил, людський мозок може сприймати тільки одну з них.
Історія Джаганнтха починається з царя Індрадьюмна, який був неймовірно відданий богу Вішну, шануючи його більше і краще за всіх. Він прагнув не тільки до справедливої влади, а й бажав побачити Бога особисто. І зійшла на нього реінкарнація бога і наказала побудувати храм на вершині гори.
Бога слід зробити з дерева у формі фігури. І тоді Господь явив би себе через готову статую. Цар не тільки побудував статую, але і спорудив навколо прекрасне місто, після чого пішов за благословенням, а поки він ходив, пройшло кілька тисяч років, і храм був обсипаний піском. Цар молився і постив кілька днів поки, нарешті, вищі сили не почули його і не допомогли йому відновити статую, зробивши її більш величної і прекрасною. Перш ніж все було готово, царю було дано кілька випробувань, які він ледь не провалив через свою нетерплячість. Індрадьюмн зміг все подолати і тоді вищі сили вселилися в статуї залишившись там.
Статуя має широку чесну відкриту посмішку і величезні круглі очі символізують, погляд на весь світ, знанні, і володінні всім. Цар так любив свого бога, що служив йому до самої своєї смерті і бог теж ставився до нього більш ніж прихильно.
Поклоняються не тільки Джаганнатху, але і його сестрі Субхадри і брату Баларама.
Ольга Степаненко
