Час проведення собору спірне. Традиційно, всі ці події датують 444 роком до н.е.
Почалося все з розбіжностей між групою монахів-ваджжієв і старійшиною Ясой. Під час свого візиту в гай Махавана, старійшина дізнався, що багато місцевих монахи порушують 10 правил Винаї:
- Зберігання солі в розі оленя;
- Прийом їжі в другій половині дня;
- Збір монахами подаяння, вже після того, як вони поїли;
- Спільне проведення церемонії упосатхі з монахами з тієї ж місцевості.
- Можливість прийняття рішень на зборах, якщо присутні не всі члени громади;
- Дотримання духовної практики, яку здійснює Учитель;
- Вживання кисломолочних продуктів після полудня;
- Вживання алкогольних напоїв до початку їх бродіння;
- Носіння покривала, невідповідного за розміром;
- Використання грошей.
Найважливішими були питання по шостому і десятому правилах. Відносно десятого, потрібно зауважити, що за каноном ченці не повинні були брати милостиню грішми, а лише їжею. Шосте правило зачіпало принципове питання: чи можуть учні наслідувати свого наставника, якщо він не дотримується повністю статуту Будди.
Конфлікт виявилося не просто залагодити. Для цього потрібно одноголосне прийняття рішення від всіх членів сангхі (буддійської громади), а більша частина ченців не погоджувалася з Ясою. Довелося скликати собор. Для собору було обрано місто Вайшала. Він був досить великим містом, щоб вмістити велику кількість ченців. Організувати збори допомагав цар Каласокі. Всього в ньому брало участь 700 осіб.
Суть розбіжностей можна сформулювати так: чи обов’язково виконувати всі до єдиного положення Винаї і чи допустимі деякі послаблення? Консерватори стверджували, що необхідно зберігати все вчення цілком, без найменших змін. Ліберали ж нагадували про те, що сам Будда перед смертю дозволив сангхі міняти деякі другорядні правила.
Чим закінчився цей собор, точно не відомо. За однією версією, монахи-ваджжї визнали свою провину і правоту Яси. За іншою, ваджжї не погодилися з думкою більшості, і стався розкол. Друга версія більш поширена, і є думка, що з цього моменту почалося формування двох буддійських шкіл — стхавіравади (Тхеравади) і махасангхіків.
Іван Гудзенко
